Коли Аліса увійшла до курильні, Роберт уже палив кубинську сигару. У приміщенні, на щастя, більше нікого не було.

— Чому мені здається, що тобі в цьому клубі не дуже подобається? — запитав він, поплескавши по диванчику поруч із собою, явно запрошуючи Алісу сісти.

Вона вагалася якусь мить, але вирішила, що раз Санта сам пливе їй в руки, не можна втрачати свій шанс. І з посмішкою влаштувалася в небезпечній близькості до цього красунчика, про якого мріють домогосподарки країни. З таким актором її агентство злетить! Але як переконати Роберта? З якого боку підійти? Не скажеш же просто зараз – дорогий ти мій, я взагалі-то з контрактом, підпиши-но мені тут і ось тут. Ні, душа не потрібна, тільки тіло. Яке буде ходити з мішком подарунків і носити білу бороду.

Він не північний олень і розуміє, що така робота нижче його гідності. Що б там не говорила Оля про проблеми цього актора, але судячи з шовкової сорочки і золотого браслета, годинника неймовірно дорогої марки, навіть судячи з сигари цієї проклятої, від диму якої Аліса вже задихається, фінансові проблеми Роберта перебільшені.

Або він просто не може відмовитися від звички жити на широку ногу і весь в боргах та кредитах? І всім цим він пускає пил в очі? Дізнатися б правду...

— Ти не куриш, — констатував він і відсунувся зі своєю сигарою. — Чому не сказала?

— А раптом я твоя шанувальниця? — вирішила спробувати щастя Аліса. Усміхнулася, сподіваючись, що виглядає як досвідчена хижачка, а не жалюгідна дамочка, яка шукає пригод у клубі. Ні, все ж роль спокусниці занадто важка. Але хіба Аліса не вчилася на актрису? Хіба не намагалася пробитися в театр? Потрібно уявити, що все це – лише декорації до фільму, а сама вона – просто грає. Клеопатру, яка спокушає Антонія, наприклад.

Відразу і дихати стало легше, і страх зник. І Аліса майже повірила, що вона така і є – досвідчена дівчина, яка жадає пригод.

Чи повірив Роберт, невідомо, але очі його заблищали.

— Мені здається, що під маскою твоєї недоторканної ховається Мессаліна, — прошепотів Роберт, загасив сигару та сів ближче, торкнувся Алісиної руки. Нахилився, ніби хотів поцілувати…

— Ох, вибачте! — почувся від дверей чийсь п'яний і верескливий голос. Потім сміх. І двері знову зачинилися, відгороджуючи Алісу і її візаві від гучної і важкої клубної музики.

— Здається, нам варто пошукати інше місце, — сказав Роберт.

— Мені здається, ти занадто поспішаєш, — розгубилася Аліса— з одного боку, вона ж хотіла спокусити свого майбутнього артиста, з іншого — чи не помилка це? Чи не вийде так, що цим вона тільки відштовхне його? Чорт, як же зрозуміти, де та межа, на якій потрібно зупинитися? Все якось стрімко! А вона зовсім не розбирається у стосунках та флірті!

— Я обіцяю без твого на те дозволу не розпускати руки, — зволив він відсунутися. — Але ми дорослі люди, Аліса, навіщо відмовляти собі в задоволенні? Я бачив, як ти дивилася на мене, коли ви з подругою сіли за наш столик.

— Може, і нема чого ні в чому собі відмовляти, але ми не тварини, щоб сліпо слідувати інстинктам. — Вона встала і склала руки на грудях захисним жестом. — Але куди ж ти мене запрошуєш?

— Я живу в невеликому дачному селищі, зараз прекрасна зима, випав сніг... ти не уявляєш, як красиво в лісі. Я запрошую тебе на невелику закриту вечірку. Тільки ти і я. І новорічна казка.

— Але до Нового року ще місяць. — Аліса відчула, що йде по тонкому льоду. Якось він різко перейшов до цієї теми... Невже зрозумів, у чому її інтерес? Але звідки б він дізнався?.. А якщо він такий романтик, то у неї є шанс дізнатися його краще і потім вже запропонувати роботу.

Чому б і ні?

— Але хіба потрібно чекати, коли душа прагне веселощів і чарівництва? — підморгнув він і так чарівно посміхнувся, що Алісі здалося – вона готова йти за ним на край світу. Ну або в його сніжний казковий ліс.

Ось вже й правда — всі задатки Санти для корпоративів. Здається, переконати його в цьому буде нескладно.