А кому ж буває легко)

Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.

Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки. А коли мова йде про детективи та трилери, там неможливо «просто написати». Там кожне слово або працює на історію, або ламає її.

Саме тому мені важливо, щоб усе збігалося: характери, мотивації, дрібні, на перший погляд непомітні моменти. Я довго думаю, сумніваюся, перевіряю себе — і лише тоді пишу.

І так, нещодавно я дописала детектив-трилер Аромат Минулого .

Цю історію я виношувала довго — і емоційно, і сюжетно. Вона непроста, місцями тисне, місцями змушує зупинитися й подумати. Але саме такою вона й мала бути.

Мені дуже важливо почути вашу думку.

Що відчували під час читання?

Чи повірили героям?

Чи здивував фінал?

Буду вдячна, якщо ви приділите цій книзі трохи уваги й поділитеся своїми враженнями — для автора це безцінно.

Дякую, що читаєте. І що залишаєтеся поруч, навіть коли я пишу повільніше, ніж хотілося б