Така людина, після прочитання книг якої, з'явилася думка: та це ж я! І стиль такий самий, і подання. 

Я здається вчора таку письменницю знайшла. Творчу близнючку - Лару Кокуру)) У рамках марафону Тетяни Гищак "проковтнула" менш ніж за годину цикл її новел "Цукор з п'яти стіків". 

Всі різні, але пройняті реалізмом, без зайвої води (що полюбляю сама і так само пишу) і головне, створені з душею. Кожна історія торкається душі, кожна по-своєму змушує задуматися про життя, наші реалії, стосунки з батьками та коханими, важливість свободи вибору та його наслідки.

Цикл складається з 7 оповідань:

Цукор з п'яти стіків (або як знайти щастя випадково - цей твір для мене був трішки контроверсійним через те, що був незрозумілим вік художника. Але разом з тим щасливий фінал дав надію на те, що хороші люди таки існують).

Кам’яна брила (про те, що ми часто жалкуємо про щось чи когось, коли втрачаємо)

Вартість брехні (про те, що вибір, який нам спочатку здається помилковим, насправді виявляється єдино правильним)

Тато — невигадана історія (про те, що людина, яку ми ідеалізуємо в дитинстві, може жорстко розчарувати, однак, необхідно знайти у собі сили та вміння пробачати)

Замкнене коло (про зраду, любовний трикутник та спокуту)

З Богом (про те, що не можна здаватися) та

Невидимий та видимий світи (про те, що все, що не робиться, робиться на краще, хоча ми не завжди у це віримо)

Без води, повне занурення у сюжет та історії, що дійсно чіпляють. Браво авторці, підписалася на неї) А вас запрошую до неї на сторінку, а ще до себе у КОМЕНТАРІ, подискутувати на рахунок ТВОРЧИХ ДВІЙНИКІВ))