Знижка на вулканічне кохання!

Вітаю, любі читачки і читачі!

Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії!

Уривок:

— Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш переді мною, — сказав Тиміш.

— Ти сам на мене витріщався через вікно. Гадав, не бачила?

— І тому тобі захотілося зайти поговорити?

— Твої двері навпроти, гріх не зайти.

— Я пробачив би тобі такий гріх.

Тиміш склав руки на грудях і стиснув губи. Тільки тепер вдивився як слід зблизька у Вірине обличчя. У її зовнішності не було нічого штучного, пильне око художника одразу це зауважило. Маленький акуратний носик, такі ж маленькі губки, гостре підборіддя — всюди плавні м’які лінії, але без показової ідеальності, було видно почерк природи, а не пластичних хірургів. І ці великі світло-сірі очі. От вони здавалися лукавими, світилися жадібністю. Ці очі видавали її душу, яка, на відміну від зовнішності, була таки в чомусь нещирою. 

— Якщо так неприємна моя присутність, тоді втечи звідси, поїдь кудись, і я тебе не турбуватиму, — сказала Віра, невинно кліпаючи своїми великими нещирими очима.  

— Я б із задоволенням, але не збираюся руйнувати свої плани через тебе. У мене тут справи.

Він обперся плечем на одвірок, зрозумівши, що так просто Віра не піде.

— Тоді підіграй мені, — попросила вона тихо і зиркнула в інший кінець коридору, в бік кабінету чоловіка. 

— Що ти задумала?

— Я нічого не задумала. І доки я нічого не задумала, краще допоможи мені.

— До того, що корислива, мстива і вперта, ти ще й нахабна. Чому це я повинен тобі допомагати?

— Можливо, якщо ти мені допоможеш, твій тато відішле мене раніше додому, і у тебе тут буде на один головний біль менше.

Тиміш відштовхнувся від одвірка і зробив крок до неї. Віра відступила, але він не зупинився.

— Невже мій тато хоче, щоб ти зі мною подружилася?

— Ні, він хоче дещо інше. І це тобі тим паче не сподобається. Тому просто побудь зі мною люб’язним, пофліртуй, вдай, що ми близькі.

— Пофліртувати?

Губи Тимоша вигнулися у вже знайомій їй диявольській усмішці. Віра ще відступила й оперлася лопатками у свої двері. Він підійшов упритул і безцеремонно поклав руки на її талію.

— Отак? — шепнув, нахилившись до її вушка.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

А також читайте інші мої гарячі книги:

✨️ «Тіло до тіла» тут

✨️ «Зроби мені боляче» тут

✨️ «Гріши зі мною» у процесі тут

***

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.