А план був гарний...

Господи! Навіщо я все це затіяла? Мій план здавався мені бездоганним, поки не з'явився Єгор. З його цуценячою відданістю...

Що йому заважало послухатися і звільнитися, поки була можливість? З батьком я б домовилася, як і планувала спочатку. Я знаю, чим на нього тиснути. Спадкоємець - це його болюче місце. А народиться дівчинка, теж не біда! Вона буде тільки моєю. Батько не стане втручатися в її виховання. А я в будь-якому випадку знайшла б можливість зустрічатися з Єгором - з охороною завжди можна домовитися...

Занурена у свої думки, не помічаю, що ми вже стоїмо у дворі офісу. 

— Карино Артурівно... — виводить мене із задумливості Олег.

— Будь ласка, Олег. Просто Карина...

— Ми приїхали...

Чоловік подає мені руку, допомагаючи вийти з машини, і ми йдемо в офісну будівлю. Проходимо повз групу міцних хлопців, і мені стає не по собі від їхніх поглядів, якими мене проводжають — оцінюючих, а іноді й презирливих. Деяких із присутніх я впізнаю — вони працювали у мене водіями і... були в моєму ліжку...