Вітаннячка!

Історія про кохання Дана та Зої «Твоє кохання – мої крила» набирає обертів. Дан вже показав свої знання на парі з математики та врятував головну сторінку університету, а тепер здивує усіх артистизмом та глибиною. Ніколи не думала, що мої герої будуть декламувати Шекспіра, а саме - монолог Гамлета! Але він ідеально відображає стан героя та ситуацію. Судіть самі…

СПОЙЛЕР із завтрашнього розділу:

– Питання в тому: бути чи не бути,

Чи у думках шляхетніше страждати,

Каміння й стріли долі навісної

В собі тримати, чи, піднявши руки,

Спинити море труднощів. Заснути

І сном мерців сказати: ми скінчили

Боління серця і мирські турботи,

Що їх спадкує тіло. Це – потреба

Здійснити бажане – померти, ні, заснути.

Заснути і, можливо, бачить сни.

Але ж які вони по смерті будуть,

Коли, струсивши пил земний з чобіт,

Одержимо жаданий відпочинок?

Що створює трагедію з життя,

Хто стерпить штурхани і кпини часу,

І панську кривду, і героя зверхність,

І муки ненависного кохання,

Зневагу прав, законів уникання,

Презирство клерків, глузування черні,

Коли спокою можна досягнути,

Зблиснувши лезом? Хто терпіти буде

Тягар свого солоного життя,

Коли б не страх, а що там після смерті?

Кожного дня будуть з’являтися нові арти та відео у моєму Telegram, ТікТок та Instagram.