Челендж "Нестримна Уява Vs СІра БуденнІсть"

Вітаю Вас брати та сестри, Творці Фентезі,Космофентезі та Фантастики!!!

Відкриваю Новий Челендж!

Мета: 1) Розтрощити одномонітну беденність власною барвистою фантазією!

           2) Розширити межі власної уяви!

           3) Розпалити ще більше творчій вогонь у початківців!

      І так як сам запропонував цей Челендж, то в бій з невблаганною похмурою реальністю кольору сірого мороку!

                                                                " КРІЗЬ ТЕМРЯМУ- НАЗАВЖДИ"

  Яскравий космос озоряв безліч фюзеляжів зорельотів. Столиця Фарторіанського Зоряного Королівства Планета- Місто Фатор'Сан сяяла блакиттю, наче зірка, відблискуюючи на копрусі невеличкого бойового фрегату класу " Стрела" яскравими веселими відблисками...

 Перший помічник капітана, прекрасна Сайл' Тура, хоч і знаходилася поряд з широким екраном-ілюмінатором, який демонстрував за собой величну зоряну картну, не відривала омріяний закоханий погляд від свого капітана - Корт'Латура, якого звали " Зоряний Жнець", за його нестримну незбагнену фізичну силу і крутий характер.

САЙЛ'ТУРА

Сайла давно вірила в те, що мрії збуваються. Ще коли вона була маленькою, вона, випадково у головізорі побачила Кор'Латура, коли він ще був осяяний славою непереможного героя у  Десятирічній Війні з Зоряною Коростою. Її батько захоплено тоді промовив: " Оце, доня справжній чоловік! Не хлюпік якийсь! З таким кожна жінка буде як у Короля в кумах! Пощастить же його жінці!" А маленька Сайла затямувавши подих, відчуваючи незрозумілий чатий стукіт маленьких сердець відчувала у своїй свідомості лише остнні слова, які сказав батько: "ЙОГО ЖІНКА". Це в же потім, Сайла зрозуміла, що то буле перше кохання. Яке вона пронесла кріз усі роки навчання у військовій академії, щоб усіма правдами та не правдами потрапити до екіпажу капітана Кор'Латура. І вона потрапила, і звісно залишилася. Навіть тоді як Зоряний Герой Кор відлупцював Наслідного Принца , прямо на Королівському Балу, за те що той нахабно чіплявся до юної баранеси, та скоріш за все бажав у цей вечір силою її взяти. Залишилась тоді, коли Кора від нього відвернулись всі навіть колишня команда ї його понизили до капітана розвідувальгого фрегату застарілого класу "стрела". Але, це не це все було тим, що вона називала " мрії збуваються". Головне було те, що весь цей час Любий Кор'Латур БУВ  І ЗАЛИШАВСЯ НЕОДРУЖЕНИЙ. Більш того, він не підпускав близько до себе жодної жінки. Відповідав їм сухо та лаконічно, і лише до неї його тон був значно м'кійший. І як їй здавалось з часом все більше. Кор був старший за неї на шіснадцять років, але для неї це було зовсім не важливо. Вона давно вже вирішила, що будь-якою ціною не просто буде поряд, ВОНА СТАНЕ ЙОГО ДРУЖИНОЮ! Ну і звісно на цьому шляху вона не підпустить жодної жінки до НЬОГО!!!  А він...Він був просто красень! Йрого мужнє обличчя, та хрипуватий голос, та очі...Це зводило її з розуму..

КОР'ЛАТУР

Але нечікуванно і досить невчасно любовні фантазіїї Сайли перервало сповіщення з Командного Центру. Вона переглянула його і скривилася...Кору воно зовсім не сподобається...Дуже не сподобається. Вона, тримаючи голотаб наблизилася до Капітана і лаконічно, ла дуже лагідно звернулося до нього:

- " Пане Капітане, зозвольде довести до  Вашого відома указ від Командного центру?" Кор не помітив наближення Сайли, перебуваючи в своїх думках і  швидко глянувши на неї так само швидко відвівши погляд у бік прокашлявся у кулак і намагаючись робити нейтральний тон голосоу в якому таки чуоися м'гки нотки відповів:

- " Так! Так, допоповідайте. Кажіть, що ті нікчеми хочут від мене знов!"

Сайла всміхнулась і відповіла:

- " Командний Центр бажає, щоб ми негайно вирушили на обстеження некласифікованої аномалії у дальньому рукаві Галактики." Кор теж всміхнувся і сказав:

- " Ну якже! Некласифікована! Пірати чи якись біженці чи ще якась маячня! Як її обнаружили, цю аномалію?" Сайла трішки зам'ялася, бо знала, що її відповідь змусить вскіпіти її Любого капітана. І вона неголосно промовила:

- "  Кпітан громадського флоту курсував повз віддалену планету, виконуючи рейс туристичного турне..І йому здалося, що датчики його корабля отримали короткочасний сигнал вивельнення якоїсь невідомої енергії.." Як і очукувалося, Кор вибухнув миттєво:

- " ЗНОВУ ГРОМАДЯНКСЬКИЙ ФЛОТ??? ЗДАЛОСЯ ЙОМУ? ІДІОТ ДОВБАНИЙ! ТА НІ!! ВОНИ Ж НАВМИСНО, ЩОБ Я БІЛЯ СТОЛИЦІ НЕ МОЗОЛИВ ЇМ ОЧІ! ПОКИДЬКИ!!! БІСОВІ ДІТИ!!! ЗАПХАТИ Б ЇХ УСІХ У ЧОРНУ ДІРУ!! ТА У МЕНЕ З ЕКІПАЖУ ТРИ КАЛЕКИ ВСЬОГО!!! ВСІ ІНШІ У ВІДПУСТЦІ!!! КЛЯТІ ВИРОДКИ! ТА ХАЙ ЇМ ГРЕЦЬ! ДО БІСА ВСЕ! ВИРУШАЙМО! НЕДОУМКИ! НЕГАЙНО ТАК НЕГАЙНО! Я ТЕЖ ЇХ БАЧИТИ НЕ ХОЧУ !!! СУЧІ ДІТИ!"

Кор вдарив по пульту керування. Автопілот прийняв керування на себе.Фрегать ледь здригнувся,і розвернувшись взяв кувс до Зоряної Брами...

 Переліт до тиких дальних кутів Галактики зайняв більше тижня. Але нарешті фрегат дістався орбіти вказаної планети.

 Сайла обережно звернулась до Кора, який увесь час перельоту був похмурий наче грозова хмарина:

- " Пане Капітане, скануємо усю планету?" Кор роздратовано кинув:

- " Звісно ж ні!! Ти ж поглянь на цю планету! ті хто тут живуть відстали від нас у розвитку на тисячиріччя! Яка тут може бути аномалія?  Я не зьираюсь витрачати зайвий час на цю каменюку! Скануйте строго ту ділянку яка вказана у координатах. Може там просто впав метеорит!"  Сканування миттєво почалося. Але його аналіз був дуже дивним. Сканування виявило заоишки якогось зруйнованого міста, але жодних ознак життя. Кор так і знав, що буде якась ситуація, що доведеться витрачати час і сідати на планету, щоб досконально перевирити вказану ділянку у координатах. Він мовчки направив судно до місця можливої аномалії...

Наблизившись до зазаначеної ділянки, Кор побачив достатньо сильно зруйноване місто місцевих жителів, наче від масивного вибуху, але епіцентру вибуху не було видно. Наче вибух був здійснений енергетичною міною. Але, у цьому секторі такого озбоєння не повинно бути. Та піратів і чорних трейдерів також. А ще ...Жодного ознаку життя. Сканер не виявив того, що хоч хтось залишився живиий ані місцеві жителі, ані їхня худоба чи домашні улюбленці, якщо у цьому світі є таке поняння. Якісь дрібні комахи, та нічні метелики схоронили в собі енергію життя... Кор був дуже ци спентеличений. Таког він ще не бачвив. Навіть після вибуху орбітальної бомби хтось та опинявся живим. Тут жодного натяку на життєву енергію. На борту фрегата залишилися лише три штатні штурмовики. Кор дав команду обережно обстежити ділянку. 

           Малий штурмовий загін висадившись у центрі зруйнованого нічного міста неохоче і розважливо проводив огляд. неохоче доповідаючи.

Але раптово зв’язок страв уривчастим. Були чутні звуки пострілів променевою зброї, крики штурмовиків « їх безліч..» « вони звідусіль повзуть!!» « відступаємо! Стріляйте!» « аааа...». Потім зв’язок зник...Скільки Кор не намагався знов зв’язатися з командою нічого не виходило. Кор мав багатий бойовий досвід. Він чудово розумів, що члени команди вже мертві. Єдине, що залишається — це власноруч перевірити, що стало причиною їх загибелі, та по можливості забрати їх тіла на борт судна. Та миттю полишити цю кляту планету. Кор різко піднявся і строго сказав, звертаючись до Сайли:

- « Старший помічник Сайла, передаю всі повноваження на час свої відсутності. Я теж спускаюся на поверхню цієї планети, яка скоріш за все ворожа до нас. У разі небезпеки для судна наказую миттєво полишити ворожу територію!» Жаху, та обуренню Сайли не було меж! Вона імпульсивно поправила окуляри та металево -знервованим стриманим голосом відповіла:

- « Відмовляюсь! Згідно пункту Уставу 2.0.4 П4 Старший помічник Капітана повинен супроводжувати його у критичній ситуації, при відсутності достатнього складу персоналу, перекладаючи всі обов’язки на ШІ!» Вона знала, що Кор той Військовий Устав дуже серьозно сприймає. І він сжавши губи стисло відвовів:

- " Добре!" Вони мовки без слів переодягнулись у бойові костюми та вийшли на поверхню ворожої планети. Нічне повітря було важке, тиснуче і звідусіль тягнувся солодко - огидний сморід гниючої плоті. 

Кор неголосно промовив:

- " Сайла, тримайся поряд не відставай від мене ні на крок!" Від цих слів Сайла просто замліла. Боже він бажає, що б вона була поряд!!! Він впевнено покрокував вперед, а вона ель взявши себе в руки одразу за ним

Кор вирішив замість пошуку енергії зитедіяльності вмикнути детектор руху...І він почав зашкалювати...Поблизу за рогом вони стали чути якись загрозливі звуки нача їх видавали безліч живих істот з перервзаними горлянками. Кор обережно наблизився до кута будівлі і зазирнув зза неї и завмер. Безліч місцевих жителів, які були яно чимось спотворені та  повністю божевільні рвали на шматки тіла членів малого штурмового отряду. Датчик руху шаленів від кількості рухів, а от сканер ененгіїї життєдіяльності новіть не блиманув ані разу...що за чортівня? наче всі мвсцеві жителі були...мертві...але вони рухаються?

Але довго розмірковувати по це не вийшло. Вся ця орда божевіних та можливо...живих мерців наче всі разом відчули присутність Кора та Сайли і х чавкаючиси криками кинулися на них. 

Однак у цих істот не було і шансу Промене стріл який використовував Кор брав енергію рпямо від його життєвої іскри і це надавало тому променю максимальну силу

Але поки Кор вів запеклий бій, він почув за спиною відчайдушний крик Сайли. Він обернувся і побачив, що її тримаючи за руки у найближчий підвал щосили тягнуть два якісь жахливих створіння

 Кор взревів! Він пять років , з моменту як Сайла потрапила до нього у команду був у неї закоханий! Але вона...Вона така тендітна..І настільки молодша за нього!! Він не мав права прив'язувати молоду дівчину до себе! Майже старця...В неї все життя по переду...Коханий ..Сім'я...Діти...А ЗАРАЗ ЯКІСЬ ОГИДНО-НІКЧЕМНІ СТВОРІННЯ УТЯГНУЛИ ЇЇ????? ВСІХ ВБЬЮ!!! Він кинувся диким риком слідом але з закута визирнуло ще одне жахливе свпоріння і кинулося на нього без попередження!

Невідомо на що розраховувало створіння. ало на те, що Кор володіє фізичною надсилою, чудовисько не розраховувало! Наблизившись до Кора максимально близько воно з жакливим ричанням кинулося на нього, але Кор не відступивши нв на крок шосили вдарив почвару в жахливу морду. Монстр віл удару майже втратив свідомість, а Кор не зволікаючи мпалив його променем

Не зволікаючи Кор важко і швидко побіг далі! Але евстк він завернути за наступний кут, як на зустріч вийшло ще ...щось, що зделеку нагадувало місцеву жінку.

Воно, наближаючись до Кора шиплячим неживим голосом промовило:

- " Я висмокчу з тебе усе життя і заберу твою голову, потвора з іншого плану!" 

Зволікати час на цю істоту Кор не збирався. Він прискорився і щосили врізався у жіноподібне чудовисько впечепав її в стріну. жоночо подібний монстр від жадхливого удару замертво впав біля ніг Кора

 Це було якесь знущання! Любу Сайлу до підвалу затягнули якісь потвори, А інші потвори як назло адна за одною кидаються на нього! Щойно він добіг до того підвалу у напів зруйнованої башти як зверху , стоячи на карнизі до нього заволала ще одна потвора. Бліда з іклами у майже зітлілому одязі:

- " Чудовисько з іншого світу! Ти далі не пройдеш!"

І промовивши це істота блискавично кинулося на Кора. Від удару Кора воно змогло ухилитися, і навіть вибивши зброю якось пошкодити її. І після цього затягнути Кора на парапет і завдали надзвичайно сильний, сповнений якоїс смердючої отрути удар!

Але у відповід ця почвара не очікувала, що Кор має смартельно руйнівну силу удару! Кор у відповідь наніс один єдиний смертельний  удар! І стота заволала і захлинувшись замертво впала..

Все! Зволікати більше було неможна!! Кор стрілою кинувся у підвал, що вів у глибоке підземелля. Але і тут його спіткав неприємниій сюрприз! Назустріч вийшла рогата потвора в промовила:

- " Гадаєш, ти справжне чуловисько? Я лицар самого Пекла! Я пожру тебе цілком!!"

І сказавши це почвара кинулась на Кора..

Це було нестерпно! Кор заручав наче звір  і вдаривши монстра ногою ві схопивши за рога відірвав тому голову!

Боги!!! ТА коли це закіничться!!! серце Кора колотало від жаху, що з Сайре трапилось щось жахливе. По переду він почув її крик! БОГИ!!! ВОНА ЖИВА!! ЖИВА!! Але тут він почув важкий сталевий крок. На зустріч вийшов жахливий скелет у сяючих золотх обладунках і у просторі почувся поглозливий неживий голос:

- " Далі ти не пройдеш! Я не  Колишній Паладин Бальтор не пущу тебе до Володаря!"

 В цей момент гнів повністю застелив свідомість Кора. Його рухи стали блискавичні! Він ухилився від усіх випадів меча  Паладжина Нежиті, виврвав меч у нього з рук, ударом ноги повалив того на землю і почав щосили з ричанням шматувати того мечем

 ВСЕ!!! Далі зала де кричить його кохана!!! Кор метнувся туди і завмер від гніву і шоку...Сайла стоячи на коліна перед якимось огидним потворним  селетом у рясі отримувала болючі тортури променем х посоху який тримав цей покидьок!

Кор заволав щосили:

- " Я РОЗІРВУ ТЕБА ПАСКУДО НА МАЛЕСЕНЬКИ ШМАТКИ!!! ОБЛИШ ЇЇ!!!"

Істота промовила дзвінким сухим голосом:

- " Нарешті!!!  От пророцтво і виконалось! Потвора з Зірок з'явилася! хахаха! висточило перетворити лише десять тисяч людишек на нежить та чудовиськ і от и вже тут! НУ!!! Підійди ближче! Виконай своє пророцтво!"  Про яке пророцтво йшлося то було не важливо! Кор швидким кроком наблизився до скелета і блискавично наніс удар мечем. Почвара навіть не пручалась. Від удару воно заволало. Обличчя навіть почало походити на звичайне людське, і воно замертво сповзло з трону під ноги Кору

Як тільки чудовисько було вбите, Кор миттєво кинувся до Сайли  і гладячи її ро волоссю і обличчю закричав:

- " Жива! Господи! Жива! Сайла! Мила я кохаю! Кохаю Тебе!!! Всім серцем!!!" Сайла заридавши кинулася йому в обійми так само надривісто вигукуючи:

- " Боже! Я теж тебе кохаю!! Все життя я любила тебе!!" не виримаючи емоційного наприження вони злилися у палкому поцілунку

Але радість не довго огортала зхакоханих. За спиною Кор почув злорадісний сміх щойно вбитої почвари на троні:

- " Нарешті ми я вільний! Ми всі вільні! Хахаха! Ти знаєшь яке пророцво було? Тільки Чудовисько з Зірок зможе поглинути прокляття некроманта, яке було на мене наклоадено триста років тому. І тільки к моя душа може бути вільної. І душі всіх кого я порлонив за ці роки теж! Тож поздоровляю тебе, Зірковий Монстр! Тепер прокляття некроманта все повністю твоє! хахаха! Насолоджуйся ним вічність! А я нарешті полечу до пеклааааа...."  Одразу після цих слів Кор  жахливо сіпнувся наче від струму. Він відчув як у його тіло вливається щось страшне, щось надзвичайно жахливе й огидне. Він відстранив від себе Сайлу. Очі його почали патали кровавим вогнем і він заволав:

- " Біжи!!! Біжі звідси кохана!! Я перетврююсь на дійсне жахливе чудовисько! Я не хочу тебе скривдиди!!" У відповідь на це Сайла ніжно посміхнулася і лагідно відповіла:

- " А мені байдуже на кого ти перетворишся! Я люблю тебе і перетворь на монтра разом з тобою. Навіть крізь темряму - ми разом! ННАЗАВЖДИ!"  Кор побачив, що очі Сайли теж потрохи починають плати тим жахливиі кривавим вогнем....

....З ЧОГО ПОЧНЕМО, МОЯ ЛЮБОВ?...

...МОЖЕ З ТОГО НІКЧЕМНОГО ПРИНЦА, КОХАНИЙ?...

...ОООО!!! ТАК!! А ПОТІМ КОМАНДНИЙ ЦЕНТР...

....А ПОТІМ ВСЕСВІТ, КОХАНИЙ!!!

...А ПОТІМ ВСЕСВІТ, КОХАНА!!!!

...