Кожна моя книга починається з маленької іскри — думки, образу, сцени, яка не дає спокою. Іноді найважче — зробити перший рядок. А іноді складніше не почати, а закінчити: пережити кожну сцену разом із героями, не зрадити історію, дати фінал, який змусить серце битися швидше.
Я завжди відчуваю це у момент, коли останні слова вже близько, а душа ще не готова відпустити героїв…
А як ви думаєте, що складніше: почати чи закінчити?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені раніше складно було починати, бо всі "старти" моїх історій народжувалися у ну дуже вже кризові і складні моменти. Тому сформувався патерн, що я неодмінно мушу пережити "муки творчості", щоби народити класну і продуману ідею. Це було драматично і прикольно, але зараз я трохи відійшла від такого мислення, і от парадокс — стало значно складніше закінчувати XD Починаю на раз-два, а от попрощатися з героями вчасно не можу)) хтозна, може і це колись мине) а що складніше для вас? Дякую за хорошу тему :)
gozhelna, По-різному буває)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати