Дуже мила ілюстрація до сцени із книги Тенета вишневої діви

Глорія гордовито йшла, поспішала, іноді посковзувалась і подумки обіцяла Корвіну щось страшне і нездійсненне. Добре хоч заметілі не було.

А розбійники, як виявилось, були. Сиділи собі в перевулку, морозили все, що можна, вже майже перетворилися в бурульки, а тут вона така гарна. Радості тих нещасних не було кінця і краю.

— Дівчино! — вишкірився перший, вискочивши так різко і нестримно, що ледь не вбився об дерево.

— І вам добрий вечір, — пробурмотіла Глорія, не зупиняючись. У неї ж справи і їй потрібно встигнути.

Радісний розбійник відліпився від дерева і пошкандибав за нею. А з перевулку вибіг його приятель, дивним чином знайшов той же шматок льоду і полетів головою вперед на інший бік вулиці. На його щастя не долетів, бо снігу під стіною там не було.

— Ти куди це, красуня? — спитав той, що ішов за Глорією. І як роздивився. — Тобі ж мабуть холодно, а ми можемо зігріти.

Відьма аж обернулася і подивилася на нього з великим сумнівом. Якщо судити по кольору обличчя і льодяних прикрасах на вусах, гріти цей тип може когось хіба що в мріях. Його приятель тим часом встав і почав наздоганяти, щось бурмочучи собі під ніс.

— Кожух віддавай, — велів, ледь наздогнавши і вчепившись приятелю в плече.

Глорія подивилася і на нього.

— Замалий буде, — порадувала і прискорила крок, кинувши перед собою «жорсткі стопи».

Як тільки наступила на пляму магії, діло пішло краще, хоча настільки слідити не хотілося. Йти, правда було ще далеченько, так що, поки дійде, воно давно вивітриться. Розбійники цієї магічної дії не помітили і спробували обігнати. Один майже відразу впав, інший якимось дивом тримався, хоч і виробляв ногами щось незрозуміле.

— Дівчино, ділитись потрібно, або змусимо, — спробував від додати в голос суворості. Виходило так собі.

— Прокляну, — коротко пообіцяла Глорія.

От що за придурки? Хто їм взагалі сказав, що нормальні дівчата тиняються вночі, зимою, в самий мороз по місту?

Виходило, що вона ненормальна, а все цей принц-ворон.

— Законом заборонено, — невпевнено пробурмотів переслідувач, його приятель вкотре наздоганяв, але судячи з того, як він це робив, це було не надовго і скоро знову відстане.

— Ваша діяльність законом теж заборонена, — нагадала Глорія, сумно зітхнула і кинула під ноги придурку «вічний лід», годинки так на три, не пожаліла.

Ну і альтернативний варіант — Глорія і зомбі-апокаліпсис))