***
Хотіла б я літати,
І погнати ген-ген за небокрай,
В хмарок обійми впасти,
Бо яснеє небо - суцільний Рай.
Полетіла б я за обрій,
Мов та строката птиця,
Сказал б Сонцю: "Обігрій,
Моя же ти ясниця".
Не знала б меж я, ні упину,
Гаї, ліси, степи - усе було б моє!
Несла б я радість в кожну днину,
Те, що в серці вогником живе...
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю. Дуже гарно. Бажаю успіхів.
Проте, тут не дуже можна викладати вірші, як самостійну одиницю. Можуть видалити модератори блог. Тільки як демонстрацію з книжки. Тож, треба зробити початок публікації книжки і писати там. А тут можна викладати, як демонстрацію з посиланням на основну збірку.
Гарно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати