Писати цю книгу було водночас і легко, і непросто.

Бували дні, коли я не могла зупинитись.
Слова йшли швидше за думки, а я ледь встигала друкувати й ловила себе на думці:
невже так можна писати, без пауз?

А потім були інші дні.
Коли я сиділа над текстом, пила давно холодну каву  і  переконувала себе, що це просто “творча пауза” ? (хоча насправді просто застрягла).

Було легко.
Було складно.
Було по-різному.

Зараз залишилось зовсім трохи.
І мені дуже хочеться вірити, що ця історія знайде свого читача ?✨