Суперечка дня: клітка — це захист чи покарання?

Ааа, я не можу втримати емоцій.

Вже опублікувала перший розділ НОВИНКИ.

“Клітка для Зірки вже на сайті”. Заходьте, додавайте в бібліотеку.

Якщо ви любите історії, які не відпускають і змушують гортати далі, навіть коли треба спати, заходьте читати і скажіть мені в коментарях одну річ: ви вірите, що з клітки можна вийти, якщо ключ у тебе в руках, чи найстрашніше — коли ключ є, а виходити вже не хочеться?

Анотація
Вона — Зірка для друзів. Для ворогів — ідеальна мішень.

Коли Зоряну звинувачують у плагіаті й ганьблять її студію в центрі Львова, за її дверима з’являється Марк — бос медіа-агентства, який звик купувати людей так само легко, як рекламу. Він жорсткий, зухвалий і небезпечно привабливий. А поруч — Ярик, вуличний музикант із гітарою і серцем, що належить їй давно.



Уривок

— Алло?

— Зоряна Клин? — почула чоловічий, низький, спокійний голос.

— Так.

— У вас зараз у студії виставка, так?

Мене морозом обдало.

— Хто ви?

Пауза. Легкий видих. 

— Марк.

Це ім’я нічого мені не сказало. Але тон… тон був так, ніби моє “хто ви?” його не зачепило. Ніби він звик, що світ питає — і все одно робить, як він сказав.

— Марк хто?

— Марк Княжин. Я добре знаю, у якій Ви зараз ситуації.

Я стиснула телефон так, що кісточки побіліли.

— Я не розумію.

— Зараз ви розумієте лише одне: вас валять. І роблять це так красиво.

Я глянула на екран — засітилося ще три повідомлення, одне з них від батька учениці, який завжди усміхався мені, а тепер писав сухо: “Поясніть ситуацію”.

— У що Ви, Марку Княжин хочете мені запропонувати?

Читати далі