Знижки!

Сьогодні діють ЗНИЖКИ на моє любовне фентезі!

 "Вагітна від  альфи" 

Дівчина прокидається у вовчій зграї без пам’яті, а їхній альфа чомусь ставиться до неї вороже.

— За що ти так зі мною? Я тобі не сподобалася? Розчарований вибором свого вовка і мстишся? Не таку дівчину ти бажав бачити своєю парою?

— Ти про що? — Вейлан намагався спіймати хід її думок. — У мене немає пари.

— Вже є! Невже не відчуваєш? Ми істинна пара.

Ці слова породили У Вейлана регіт. І ця дівка туди ж. Спочатку він вірив дівчатам, які стверджували, що вони його пара, потім дратувався, а тепер йому смішно.

— Це ти це вигадала, щоб я тебе не допитував? Не вийде, тобі все одно доведеться все розповісти і байдуже, як ти це пригадаєш. А щодо істинної пари, то у мене її немає. Не може бути. Ти чергова аферистка, така ж, як і ті брехухи до тебе. Знаєш, скільки цих істинних я мав? Майже кожна друга дівчина заявляла про це. Стверджувала, що вона та сама. Тож вирізнись оригінальністю і вигадай щось інше. До того ж на тобі мітка перевертня, він тебе позначив як свою пару.

Любовне фентезі “Заміж за зниклого” - Еліна опиняється у тілі принцеси, яка їде на власне весілля. Але наречений зник, а замість нього її зустрічає незнайомець у сталевій масці.

— Моє обличчя бачили тільки батьки та цілитель. І навіть вони не змогли приховати огиду, яку відчували. Я не хочу побачити це у твоїх очах. У цьому випадку ти зовсім не будеш винна у такій реакції. Я сам не можу дивитися на себе. Я такий від народження.

Серце Еліни скрутилося від болю. Вона забрала пальчики від маски й зрозуміла — коханий не готовий їй довіритися. Дівчина наче відчувала його страждання, комплекси, невпевненість. Їй хотілося розділити разом з ним цей біль, проте чоловік ще не готовий зруйнувати цю стіну між ними. Вона опустила голову та стиснула губи:

— Я розумію. Сподіваюся колись ти зможеш мені відкритися.

Давіан схопив її руки та ніжно пестив пальцями шкіру.

— Кохана, я не хочу звалювати це на тебе. Краще тобі не бачити, але здається я знаю, як вгамувати твою цікавість.

Чоловік нахилився до канделябра та задув свічки. Кімната занурилася у темряву. Місячне сяйво заглядало у вікно, проте його було недостатньо, щоб щось роздивитися. Давіан зняв маску та поставив її на стіл. Еліна несміливо глянула на нього, проте темрява надійно приховувала його обличчя. Він підніс її руку до своєї щоки. Пальчики дівчини доторкнулися до загрубілої шкіри.

Запрошую до читання моєї книги у процесі написання "Шлюб до світанку, або Прокляття Чорної вдови". 

КНИГА ТУТ!

Підписуйтеся на мою сторінку на Букнет, щоб не пропустити новини щодо моєї творчості.

Відстежуйте мої сторінки у соціальних мережах і будете у курсі новин щодо моєї творчості:

Фейсбук                      Інстаграм               Тік Ток                       

Захопливого читання та мирного неба!