Додано
31.01.26 16:06:49
Спішу поділитись прологом до нової книги. Як Вам?
Місто за вікном захлиналося в дощі, але в квартирі панувала тиша, від якої дзвеніло у вухах. На столі все ще стояли дві тарілки з вечерею, яка вже давно охолола. Свічки догоріли, залишивши по собі лише калюжі воску, схожі на застиглі сльози.
Я дивилася на вхідні двері, які щойно здригнулися від гучного удару. Сергій пішов. І разом із ним пішло все повітря з цієї кімнати.
Я повільно опустила погляд на свої руки. Вони тремтіли так сильно, що я не могла втримати крихітне чорно-біле фото — мій перший знімок УЗД. Він вислизнув із пальців і впав на підлогу, прямо в червону пляму розлитого вина.
«Ти була просто інструментом, Єво», — його голос досі звучав у моїй голові, холодний і гострий, як лезо бритви. — «Твій батько розтоптаний. Ти мені більше не потрібна».
Я не плакала. Сльози закінчилися десь там, між його першим словом і останнім кроком. Усередині мене розверзлася величезна, чорна прірва. Я відчувала, як кожна клітинка мого тіла, яка ще годину тому співала від кохання, тепер перетворюється на камінь. Серце не боліло. Воно просто припинило битися в тому ритмі, який я називала життям.
Я підняла фото. Воно було заплямоване «кров’ю» вина, наче вирок.
— Він не забере тебе, — прошепотіла я в порожнечу, і мій власний голос здався мені чужим, надтріснутим. — Він ніколи не дізнається, що ти є.
Я підійшла до столу, взяла ручку і аркуш паперу. Рука була важкою, наче звинцем налитою. Кожна літера давалася з боєм.
«Ти хотів помсти? Ти її отримав. Але ціна виявилася вищою, ніж ти розраховував. Сьогодні ти вбив не тільки мене. Ти вбив свою дитину, Сергію. Дивись на це фото і знай: це все, що в тебе залишилося від нашого „назавжди“. Нас більше немає. Навіть у твоїх спогадах».
Я поклала лист поруч із розбитим кулоном, який він подарував мені на річницю. Кришталеве серце розкололося навпіл — так само, як і моє.
Через годину я вже стояла на мосту. Вітер бив у обличчя, змиваючи з дощем залишки мого минулого. Попереду була лише чорна вода і невідомість.
Я зробила вдих. Глибокий. Останній вдих Єви. Тієї дівчини, яка вірила в казки, більше не існувало. З цього попелу мала народитися інша жінка. Та, яка не вміє прощати.
Я відпустила перила.
Ірина Заблоцька
144
відслідковують
Інші блоги
За ці кілька місяців проведення різножанрового марафону взаємного читання особисто для мене "Book-Connect" став уже якоюсь ламповою читацькою традицією Букнет, яка об'єднує талановитих авторів різних жанрів, створює
Бачу, що ця тема знову стала актуальна (мені здається, чи вона завжди загострюється навесні?), тож тьотя все-таки зібралася на написання другої частини посібника. Отже, Як користуватись Букнетом-2 (посібник для автора-початківця, продовження) ✅
книги Кішечка Я сумлінно викладаю кожен день по главі, але іноді забуваю писати блог. Самі розумієте: весна, приватний будинок, в руках граблі і секатор... А Кішечка в руках Дениса ❤️ (картинка клікабельна)
Вітаю! Ви вже, якщо на мене підписані, напевно знаєте, що мені, можливо в силу віку, можливо в силу чогось ще, але мені не сидиться на місці. Написання книг, звісно, добре. Але, я, не так щоб давно, знайшов ще одну пристрасть
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення яке вже у ваших книжечках: У ресторані спершу обідаємо, а згодом Михайло заходить до нас у VIP-кімнату і доповідає про прихід кандидаток у няні. Співбесіди проходять
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже захопливо, хотілося б дізнатись, що було далі)
Ларія Ковальська, дякую
Цікаве перше слово, заворожує!
Вже хочеться дізнатися, що буде далі❤️
Яна Тарасевич, дякую
❤️❤️❤️
Соломія Вейра, дякую
❣️❣️❣️
Оксана Павелко, дякую
❤️❤️❤️
Лана Рей, дякую
Інтригуєте))
Ганна Літвін, ой це має бути чимось дуже цікавим та захопливим
поки тільки на стадії роботи тому як варіант скоро все покажу))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати