Сніжинка сама...

Вітаю, любі букнетівці!❤️

Вам спойлер від Сніжинки)) :

Він йде, залишивши мене слухати власне серцебиття. Чекаю, поки вхідні двері за ним зачиняться, а потім, обережно ступаючи на ногу, прямую до кухні. Хочу їсти.

Від кави відмовляюся, в користь "L-теаніну" з кількома канапками. Далі знову сідаю за роботу, за якою думи мої лише про Суворого, а ще ту лікарку. Чомусь уявляю їх разом і це мене дратує більше, ніж перекручена петля на спинці, яку ніяк не можу повернути правильно...

Ввечері – готую вечерю: крильця з овочами в духовій шафі. І відповідаю повідомленням на повідомлення від Маргарити, вона просить принести роботу завтра вранці, на огляд, а я пояснюю причину чому не зможу прийти та прошу зазирнути до мене забрати вже готовий виріб. А слідом, отримую повідомлення від батька, але рука не піднімається відкрити його.

Не читаю. Не хочу бачити хто я його очима, мені достатньо це знати...

Дзвінок у двері пролунав раптово та неочікувано, я якраз встигла прибрати.Шкутильгаю. Дивлюся у вічко: Маргарита. Відчиняю.

-Привіт. Пройти дозволиш? - Вона поглядом у квартирі.

Думаю швидко: що буде, якщо Суворий її тут побачить, і що станеться, якщо не запрошу увійти.

❄️"Сніжинка на мою голову"❄️

Обіймаю кожного і кожну!

Тихої мирної нічки вам, українці!❤️❤️❤️

Ваша Тая)