— Задумливий ти якийсь останнім часом, Тарасе, — тихо промовила Леся, підводячись на лікті й дивлячись на мене темними очима. — Начебто й зі мною, а думки десь далеко. — Втомлююся на будівництві, Лесь, —

Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому

...Він цілував її жадібно, голодно, так солодко. Її руки зметнулися до його потилиці, пальці заплуталися в його світлому волоссі. Смак червоного вина, його запах, жар його тіла - все це злилося в один неймовірний

Нещодавно гортала коментарі до «Крихітко, біжи!» й зачепилася поглядом за переписку після одного з найперших марафонів, куди виставляла книгу. І от, здається, це, мабуть, головна тема цієї історії)) Принаймні для головної

Вітаю, друзі! На вас чекає новий розділ книги У напрямку неусвідомленої радості Зауважу: своєрідністю книги є те, що кожний розділ можна читати, як окрему новелу, хоч усі вони пов’язані із основною сюжетною лінією