Останній

Його корабель упав з неба, розірвавши тишу цієї дикої планети і уламками розпався холодним лісом.

Він катапультувався в останню мить, не тому що хотів , в тому що автоматика спрацювала. І він вижив.

Тепер він тут сам.

Один серед безмежних лісів, туманних гір і холодного вітру.

Єдиний представник людства на планеті, про яку ніхто ніколи не чув.

Навколо нього лише природа, тиша й уламки корабля, що ще тліють у глибині вогкого лісу..

Попереду лише невідомість.І що чекає на нього далі?

Смерть? Божевілля? Порятунок?

Чи, можливо, саме тут почнеться нова історія людства.

Можливо, саме він стане тим, хто закладе перший камінь колонії, яка згодом перетвориться на новий дім для людей.

Бо долю не завжди визначає випадок.

Іноді її вершить той, хто наважується зробити перший крок.

І стоячи над цією безмежною прірвою, він уже знає:

назад дороги немає.

Є лише шлях уперед — у невідоме.