— Чому мене ніхто ніколи не питає? — я спокійна, як удав.

Щоправда, лише зовнішньо... Подумки я вже уявляю, як хапаю Діна за шию й змушую пошкодувати про кожен його жарт. Ненавиджу його.

Хоч він і ефектний... Дін сильно змінився за ці кілька років. І я тільки зараз розумію, що боюсь лишитися з ним під одним дахом. Боюся себе, бо нічим добрим це закінчитися не може.

До наступної глави лишилося кілька годин ☕️

І трохи Діна вам у стрічку ☺️❣️