Любі, гарного дня!

Дарую вам ЗНИЖКУ на роман, який зараз щоденно активно продається. Не змарнуйте шанс і придбайте дешевше‼️

✨“Моя (не)кохана наречена” 

Її прогнав хлопець, дізнавшись, що вона вагітна. Повернутись до батьків вона не може, адже боїться тата-аб'юзера.Тому вирішує влаштуватися на роботу в багатий дім.Та замість посади робітниці отримує незвичну пропозицію.

Цитата з книги:

Матвій мовчить. В його погляді з’являються блискавки, вилиці сіпаються. Минає хвилина, дві, перш ніж він поволі питає:

— Що ти сказала?

— Вагітна, кажу, — повторюю схвильовано і простягаю до нього тест.

— Я не розумію нічого в цьому градуснику! — відмахується він і виходить з кухні. Серце стискається. Я хотіла іншої реакції, але заспокоюю себе, що йому просто треба дати час. Це так несподівано. Неплановано. Тепер всі плани потрібно змінювати… 

Я теж відчула дивні змішані емоції радості і тривоги, дізнавшись. Але чим більше про це думаю, тим впевненіша стаю, що це на благо. В серці оселилося дивне відчуття любові до тієї дитинки. Відповідальність за її життя. Це моє малятко. Моя солодка крихітка. Я стану мамою. Хіба ж не прекрасно? Матвій теж зрозуміє це. Просто треба, щоб він усвідомив це, як слід.

Я повільно йду в кімнату. Хлопець читає щось у своєму телефоні. Кидає погляд на мене і впевнено, трохи нервово питає:

— Який термін?

— Чотири тижні… — шепочу я.

— Хух, ну і добренько. Гугл пише, що аборт роблять до дванадцяти тижнів. Коли твоя стипендія? А втім, чекати не будемо. Мені прийде зарплата в понеділок, візьмеш гроші і підеш в клініку, — мені здається, це галюцинація. Просто поганий сон. В животі відчувається різкий біль, а серце наче обривається. Так організм реагує на почуте. 

— Тобто… аборт? — затинаючись, питаю я. Мені все ще важко повірити, що я чую це від Матвія. Якого біса? Інстинктивно кладу долоні на свій живіт, ніби хочу захистити горошинку, чиє серце ще навіть не почало битися під моїм, але неодмінно почне! Бо це хоч і поки крихітна, але людина. Моя дитина.

— А що ти пропонуєш? — Матвій сердито дивиться на мене і від цього погляду мені хочеться втекти, сховатися, закутатися в ковдру. Від коханого хлопця віє холодом, а мені так потрібно хоч крапельку тепла.

— Народжувати, звісно… Це ж наша дитина, Матвію. Як можна наважитися вбити її? Так, нам буде важко. Але ми впораємося. В тебе є робота, в мене стипендія… Є квартира. І батьки допоможуть в разі чого… — розповідаю на одному подиху, сповнена надії, енергії, натхнення, але хлопець різко перериває мене:

— Ти ідіотка чи як, Віоло? — він встає на ноги і різко підходить до мене. Злякано відсахуюся, просто не впізнаю того, з ким мріяла про спільне майбутнє. Він продовжує: — Думай логічно, якщо тобі, звісно, не важко. Я тільки влаштувався на роботу, зарплата мінімальна. Та й взагалі, мені двадцять два. Яка нафіг дитина? Я жити хочу! А ти сама? Закинеш універ? І що робитимеш далі? Сядеш з дитиною мені на шию на найближчі три роки? 

— Я… навчатимусь дистанційно. Можу підпрацьовувати з дому… Наприклад, пектиму торти на замовлення ночами, коли малюк спатиме. Якась та й копійка… — мені хочеться плакати, але я розумію, що зараз не час. Не можна показати слабкість. Життя змалку вчило мене бути сильною.

— Віоло, сонечко, ми ще такі молоді! Це наш час. Гуляти, подорожувати, відпочивати, проживати наші найкращі роки! Не треба проявляти впертість, це безглуздо. Буде нам по тридцять, влаштуємо життя, тоді подумаємо про дитину, домовилися? Давай я зараз сам запишу тебе в клініку, добре? В Інтернеті пишуть, що це проста процедура. Ну, як вирвати зуб. Нічого страшного… — він вдавано ніжно гладить мене за плечі, зазирає в очі. Хитрістю вимагає погодитися на те, що зламає мене. Назавжди. 

Все життя я дивилася на те, як тато керує всіма у сім’ї. Мама мовчала, погоджувалася, терпіла навіть те, що жодна жінка, яка поважає себе, не стала б терпіти. А коли вона намагалася заперечити, була жорстоко бита. В нас вдома ніколи не лунав дзвін тарілок: мама навчилася складати їх безшумно. Я зростала в страху і покорі, а тому, коли виросла і поїхала від них, обіцяла собі, що ніколи не боятимуся чоловіка. Не житиму так, як моя мама. І зараз був момент, коли я повинна була довести це насамперед собі.

— Ні, Матвію! — різко скидаю його руки з себе. Відходжу далі і, зібравши всю свою сміливість, випалюю йому просто в обличчя: — Я не буду вбивати дитину! Це моя дитина і я народжу її. Тобі зрозуміло це?

Якусь мить він пильно дивиться на мене. Здивовано. З нерозумінням. А тоді раптом знизує плечима і якось безтурботно усміхається:

— Зрозуміло. Тоді нам доведеться розлучитися…

Серце падає додолу. Я не вірю власним вухам.

Знижки від колег:

❤️“Шукаємо тата” Юліанна Бойлук -15%

Їй потрібна згода біологічного батька на всиновлення, та на її шляху стає його старший брат, який несподівано вирішує сам боротися за дитину..

❤️“Моя заборонена спокуса” Юліанна Бойлук -15%

 Вадим провів неймовірну ніч з незнайомкою, думаючи, що більше ніколи її не побачить, а зранку дізнався, що вона нова гувернантка його племінниці.

❤️"Наше спекотне літо"- Анна Харламова - 20%

Вона хотіла тиші, а отримала галасливого сусіда. Він прагнув флірту, а знайшов ворога. Саммер і Ілай не можуть поділити спокійні ночі та власні кордони, але що, як їхнє парі стане початком чогось більшого? 

❤️"Наша п'янка осінь"- Анна Харламова -20%

Осінь у Менові дарує Ноа новий початок і можливість перетворити дружбу на кохання, якщо він наважиться зробити крок.

Ваша Лія Роуз ♥️ 

Я у Інстаграм та Фейсбук.

Завітайте до нашого з Юліанною Бойлук і Анною Харламовою телеграм каналу. Там все актуальне від трьох авторок, свіжі новини, візуали, солодкі шматочки.

І обов'язково підписуйтесь на мою сторінку, щоб отримувати сповіщення від Букнет про новинки, знижки, важливі новини.