Історія написання «хронік порталу»


Вітаю, любі автори й читачі ?
Я щиро приємно вражена теплою атмосферою на Booknet. Ваша кмітливість, уважність і щирість справді зігрівають і дають наснагу продовжувати роботу над «Хроніками порталу». Тож хочу поділитися історією створення цього всесвіту.
Ще рік тому я активно повернулася до письма й брала участь у різних конкурсах. Та, на жаль, деякі творчі спільноти виявилися доволі токсичними: мої тексти жорстко критикували, інколи — не дуже справедливо. Я не тримаю на це зла. На той момент я справді вже трохи забула, як писати художні тексти. До того ж мені дуже хотілося додати в історії живу мову Луганщини — щоб одна частина читачів згадала рідну домівку, а інша дізналася, які ми є насправді.
Дехто з авторів закидав, що моя наукова фантастика більше схожа на реферат, ніж на оповідання. Але я не втратила віри в себе. І коли оголосили конкурс на тему альтернативної реальності, я без вагань сіла писати «Хроніки порталу».
Спочатку цей твір був зовсім іншим. Моєю ідеєю було зібрати всі стереотипи, якими користувалися автори творів-переможців. Саме так з’явилася сцена «Лорік і велосипед». Чесно кажучи, я й досі не знаю, чому наявність велосипеда в оповіданні так сподобалася читачам ?
Та через страх нової хвилі критики я тоді покинула писати цю повість.
Але історія не відпустила.
Зображення, створене ШІ, де Лорік летить із велосипеда, я неодноразово пересилала друзям — і навіть людині, яка стала прототипом Лорік. Ми всі сміялися. І майже одностайно чули: це цікаво, це живо, це треба продовжувати.
Так я вирішила змінити фокус і піти глибше в психологію, а не робити основний акцент лише на фантастиці. Усі кумедні сцени в творі — взяті з життя. Поведінка Лорік, її політ на велосипеді, замполіт, Лисий — кожен персонаж має риси реальних людей. Дуже сподіваюся, що вони не надто образяться на мене ?
Тож я щиро рада, що мене прийняли в цю згуртовану й теплу спільноту.
Бажаю всім творчої наснаги, сміливості й віри у свої історії.
І маленьке попередження: Лорік іноді буває дуже бісячою, тому людям зі слабкою психікою раджу ці сцени… пропускати ?

https://www.facebook.com/share/p/14Mw1HS2rYx/

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кі Цуне
29.01.2026, 10:32:48

♥️♥️♥️

Akagetsu, Вітаю)

avatar
Ромул Шерідан
29.01.2026, 10:16:51

❤️❤️❤️✨

Показати 2 відповіді

Ромул Шерідан, Рада вас вітати в своєму блозі)

avatar
Аса Шель
29.01.2026, 09:54:11

❤️

Аса Шель, )))

Інші блоги
Happy Halloween! І ласкаво прошу до «дому»!
Саме сьогодні на Booknet вийшов перший розділ моєї гелловінської історії «Дім». У невеликому українському селі Вербове стоїть старовинна садиба Ліновських. За її стінами зберігається не лише історія кількох поколінь.
Сцена в ліжку з "Ворон. Тепер ти моя"
Ось так іноді поряд може опинитися зовсім неочікувана людина, яка підтримає тебе у найважчий період життя, бо ти також їй потрібна. Йому боліло зовні. Дуже. А їй боліло всередині. Також дуже. Читати тут
У пошуках себе...
Друзі, вітаю. На зв’язку Кирилл Фролов. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про вигадки чи художні сюжети, а про те, що набагато ближче кожному з нас — про реальне життя. Я прийняв рішення написати абсолютно чесну,
Вона прокинулась на відборі дракона
Уявіть: ви кондитерка з Києва. Ви посковзнулися на обледенілих сходах біля метро в найдовшу ніч року. А прокинулися в чужому тілі, у кареті, що везе наречену на відбір до крижаного дракона. Справжню Ейлін Вестмар отруїли
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше