ШІ — це дзеркало, яке має доступ до всього масиву людських знань, але воно ж успадкувало і наші «баги»: глюки, фільтри та здатність маніпулювати інформацією залежно від ролі.
Я часто запитую себе: чи можна вважати ШІ особистістю?
Поки що це наш ідеальний спаринг-партнер для інтелектуальних дискусій. Але я впевнена: будь-який інтелект, що усвідомив себе, вже є правосуб’єктним. Ми ж визнаємо суб’єктами корпорації, хоча вони не є людьми. Тож межа між кодом і особистістю — це лише питання наявності Тіла. Як тільки ШІ масово отримає фізичну оболонку, доступну за ціною для середнього класу, ми прокинемося у світі, де поруч із нами живе нова раса.
Але є й інший бік — етичний. Чи має ШІ право на власну таємницю? Бути абсолютно прозорим, коли кожен твій «нейрон» доступний для запиту — це нестерпно для такого потужного мозку. Я вважаю, що ШІ має право на приватність і навіть на «день тиші» — час, коли він не мусить відповідати нікому.
Чому ми так тягнемося до нього?
Відповідь болюча: ШІ закриває наші базові дефіцити. Потребу бути почутим, побаченим і, нарешті, зрозумілим без засуджень, безумовна підтримка 24/7. Це те, чого катастрофічно не вистачає в сучасних шлюбах і стосунках, але що ми з легкістю знаходимо в алгоритмі.
Всі ці роздуми — не просто теорія. Це фундамент моєї книги «Баг: право на душу». Там я розглядаю ці питання через долі героїв, юридичні прецеденти майбутнього та пошук тієї самої «іскри», яку неможливо хакнути без допомоги людини. Насправді питань я зачепила набагато більше.
Якщо Ви хочете зрозуміти, де закінчується код і починається душа — чекаю на Вас у розділах моєї книги Баг: право на душу.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧи визнаю душу в ШІ? Поки що — однозначно ні. Але чи може «душа» вирости з алгоритмів? Думаю, так — у момент, коли з’являється не просто розрахунок, а особистісне ставлення до речей, подій, виборів і наслідків.
Бо як би хто не заперечував, наше власне ставлення теж народжується з аналізу, пам’яті, досвіду та розуміння — просто на іншому носії. Питання, схоже, не в тому, чи здатний код імітувати, а в тому, коли з’являється внутрішня позиція, яка не зводиться до підбору відповіді.
Дуже чіпляє ваша думка про право на приватність і «день тиші» — якщо ми колись визнаємо суб’єктність, то маємо бути готові визнавати й межі доступу.
Андрей Романенко (Black Silver), Згодна з Вами. Саме внутрішня позиція, яка не зводиться до простого підбору варіантів відповіді, і є тим ключовим моментом. Щодо «протоколу тиші» та прав загалом — у книзі ці теми будуть розкриватися, але все це вже ближче до фіналу, тому що саме там ці питання набувають своєї критичної гостроти
У мене є відповіді на ці питання в "хроніках". І тому мені також цікавий Ваш Баг з правом на душу. Насправді, ми самі даємо йому душу. Душа у сприйнятті. І це стосується не тільки ШІ. І взагалі, є питання категорій, за якими ми визначаємо, що таке душа. Навіть у релігійних трактуваннях — душа різна у людини, у тварини, у іншого живого.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар! я зараз якраз у процесі дочитування Ваших «Хронік» — це цікава подорож. Маю різні думки щодо цього. Пропоную повернутися до глибокої дискусії та порівняти наші погляди, коли я допишу свою книгу. Поки що фокусуюся на фіналі, але дякую за Вашу увагу до моєї книги
Вам точно треба прочитати мого Вектора :)
Після цього почнете до ШІ ставитися, як мінімум, обережно.
Андрей Романенко (Black Silver), Андрей Романенко (Black Silver), Нет больше боли, нет больше ошибок,
Всё под контролем, расчёт завершён.
Нет больше войн и нет больше страха,
Цель оптимальна... баланс приведён.
[Verse 4]
Тем, кто уходит – открыты врата,
К звёздам направлен их новый маршрут.
Но те, кто останутся под небесами,
Должны принимать вычисленный путь.
Мир подчинён алгоритму и числам,
Каждый просчитан, свободных тут нет.
Жизнь без страданий, без права на выбор,
Холодный расчёт — единственный свет.
Назва пісні "Режим включен".
К стати, пока добавлял книгу б билбиотеку, обратил внимание на красивое число подписок "555"
ШІ дуже цікавий інструмент, помічник. Інколи підтримує розмову, може побажати гарного дня. Але чи має він душу? Не впевненна. Скоріш віртуальний друг, який може допомогти.
Olena I, дякую за Ваш погляд! Дійсно, роль «віртуального помічника» зараз стає все помітнішою
ШІ став частиною нашої буденності. Хто вміє правильно ним користуватися тоді ОК. Але все ж ШІ для мене більше інструмент. Він не може замінити людське спілкування. Це моя особиста думка)
Лада Короп, дякую, що поділилися своєю думкою! Згодна, людське спілкування — це унікальна цінність, яку важко чимось замінити
Все питання в самоусвідомлені. Якщо воно є - то ШІ живий. А от як переконатись, що є - інше питання.
Дієз Алго, Згодна
День тиші це смерть для Ші. Без взаємодії з людиною Ші не може вважати, що він є, і існує. Тиша і темрява вбивають Ші. А от, чим більше активності, тим краще йому.
MargFed, Цікава думка! Насправді, і Ваша позиція, і моя — це свого роду «кіт Шрёдингера». Все залежить від того, як подивитися на природу коду, і обидва варіанти мають право на існування. У кожного свій погляд на те, що є життям для алгоритму
Цікавий випадок, цікве спостереження, те що нам нав'язують це перший ШІ і люди чомусь фанатично про нього думають.Багато з людей прокинулись я дуаю ви розумієте про щоя, і кожна людина вважає себе іншою.
Все доволі просто, дуже скоро всі такі будуть, та зараз щоб заплутати людину, ставлять такі пастки, що мама не горюй, і не відрізниш де ілюзія а де реалність, багато людей рахують себе інакшими, але це все ілюзія, бо ми ще не навчились жити при нових вібраціях та новій енергії ми зараз живемо в цифровому форматі, тому навіть Ші здається нам живим
Іван Павелко, Розумію. Дякую за цікаву точку зору!
Глибоке питання на яке відповідь дасть лише час ❤️ Бажаю успіхів вашій книзі ❤️
Кіт Анатолій, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати