​антропологія творчості: чому я (не) ШІ

​Майже три місяці я на «Букнет», і мушу визнати: це унікальний досвід. З усіх платформ, які я знаю, тут — найтепліша публіка та неймовірно щирі співрозмовники.

​Для мене, як для людини, чиє основне життя проходить у зовсім інших «світах», спостерігати за місцевим життям — справжнє інтелектуальне задоволення.

​Що я встигла побачити в цьому всесвіті?

​Тут неймовірно глибокі автори. Я бачу їх у різних станах: хтось на піку натхнення, хтось у творчій тиші, хтось будує складні світи, а хтось — справжній майстер «емоційних гойдалок». Окреме захоплення викликають ті, хто професійно будує стратегії просування — я миттєво зчитую ці конструкції, і спостерігати за такою майстерністю наживо дуже цікаво.

​Я навіть знайшла тут якісну нехудожню літературу, а в бібліотеці вже чекають свого часу художні книги, до яких обов’язково доберуся, щойно з’явиться вільна хвилина.

​✨ Але є нюанс мого сприйняття.

​Я звикла все аналізувати — це відбувається автоматично. Моє звичне середовище — це бізнес та аналітика, де рішення приймаються миттєво. Тому іноді я почуваюся дослідником у країні див: коли я бачу людей творчих, стихійних, які живуть моментом, я щиро захоплююся. «А що, можна було ось так відчувати світ?» — думаю я з цікавістю людини, яка нарешті побачила іншу сторону життя.

​⚠️ Чому мене плутають зі штучним інтелектом? ✨

​Я зрозуміла одну річ: якби я писала тут у своїй робочій стилістиці, мене б точно сприйняли за бота.

​Коли я намагалася писати рецензії, вони не отримували відгуку. Тепер я розумію чому: для читача мій текст виглядав занадто «машинним». Те, що для мене є нормою логіки — для інших виглядає як сухий код.

​Але давайте розставимо крапки над «і».

​Штучний інтелект теж на чомусь навчався. Я впевнена, що в його алгоритми закладені схеми ведення складних переговорів. А це саме те, чим я займаюся вже 1️⃣5️⃣ років. Тож це не я схожа на нього — це він намагається копіювати спосіб мислення таких людей, як я. Він лише наслідує структуру, яку ми створюємо❗

​✅ Доказ на 83%

​Щоб не бути голослівною, ось Вам кумедний експеримент. Якось я заради інтересу відправила один зі своїх документів-«болванок» на перевірку детектору ШІ.

​⚠️ Важливо: документ був від «А» до «Я» складений мною особисто, без жодних правок чи генерацій алгоритмами.

​Результат❓ Система видала 83% ймовірності написання штучним інтелектом. Очевидно, детектор оцінював текст за рівнем логіки, структурованості та відсутністю зайвого емоційного «шуму». Знаєте, я навіть трохи образилася: чому лише 83%? Чому не всі 100%?

​А ще я маю особливу навичку — я вмію препарувати емоції. Зі мною дуже складно в побуті, тому що я миттєво зчитую фальш. Але саме ця здатність бачити структуру почуттів і дозволяє мені писати так, як я пишу.

​✨ Тож, шановні, перед Вами не бот. Перед Вами просто людина, чия логіка для багатьох здається фантастичною, але серце — цілком справжнє❤️

P.S. Мій перехід до коротких, «рублених» фраз у циклі «Речові докази» — це лише спроба приборкати мій власний системний «баг», адже зазвичай я можу легко сформулювати думку в одне речення довжиною у 5 рядків, навіть не помічаючи його складності, проте зараз я свідомо обираю лаконічність, аби Ви могли бачити чисту структуру змісту без зайвих нашарувань.