Любі мої читачі, сьогодні діє знижка 18% на історію, яка мій особистий антидеприсант в цю холодну (коли вже підіть ці морози) і темну (коли вже світло буде постійно) зиму. 

 На книгу в передплаті "Ніякого розлучення не буде!"

МОЖЛИВО ЦЕ ОСТАННЯ ЗНИЖКА БО ІСТОРІЯ ПЕРЕВАЛИЛА ЗА ЕКВАТОР І ВЖЕ БЛИЖЧЕ ДО ФІНАЛУ. ТОМУ НЕ ЗНАЮ ЧИ БУДЕ МОЖЛИВІСТЬ ЩЕ РАЗ ПОСТАВИТИ ЗНИЖКУ, а після закінчиння ціна на книгу виросте.

Якщо ви щось відкладали на потім, то сьогодні той найвигідніший день!

УРИВОК З ПЛАТНОЇ ЧАСТИНИ
 

— Тьху ти, дурепо! — подумки вилаяла я себе. — Ти маєш молитися, щоб він не прийшов!

А не лежати тут, рахуючи секунди і прислухаючись до кожного шурхоту, ніби це може важити щось в твоєму житті. В цей момент дверна ручка повільно, зі зловісним скрипом, почала опускатися вниз. Я затамувала подих, міцніше стискаючи край ковдри, ніби це був щит.

Гра почалася.

Двері відчинилися без стуку. У кімнату прослизнула смужка світла з коридору, а слідом за нею зайшов Максим.

У кімнату прослизнула вузька смужка світла з коридору, а слідом за нею зайшов Максим. Я миттєво напружилася, втискаючись спиною в узголів’я ліжка й підтягуючи ковдру до самого підборіддя — так, ніби вона могла слугувати щитом. Він зачинив двері, клацнув замком (о, Боже, замком!) і повернувся до мене.

Мої очі мимоволі знову ковзнули по його фігурі.

Нічого не змінилося.

Він усе ще був у тих самих чорних боксерах. Жодної футболки. Жодних піжамних штанів. Тільки гола шкіра, напружені м’язи й помітна втома, яка несподівано зачепила мене.

— Я бачу, шлях до твоєї гардеробної виявився занадто складним для топографічних здібностей великого бізнесмена? — не втрималася я, поспіхом ховаючись за іронією. — Чи ти вирішив, що дрес-код «ню» — це найефективніший спосіб змусити мене мовчати?

Максим повільно підійшов до ліжка. Його погляд ковзнув по моїй барикаді з подушок, затримався на фланелевій клітинці, що визирала з-під ковдри, і кутик його губ ледь смикнувся.

— Зате ти, я бачу, часу не гаяла, — хмикнув він. — Це що? Засіб від молі чи пояс вірності в текстильному виконанні? Виглядає… сексуально. Як мішок з картоплею.

Я ображено випнула підборіддя, надавши обличчю максимально невинного вигляду.

— Це, між іншим, моя улюблена піжама. Вона тепла, зручна і абсолютно безпечна для психіки. І взагалі, скажи дякую, що я тебе впустила, а не підперла двері стільцем.