Вже зовсім скоро

Вийде моя новинка ❤️

Я впізнала цей погляд.
Дуже давно, можна сказати, що у минулому житті, ці блакитні очі звели мене з розуму. Зараз дивлюся на вже дорослого чоловіка у воєнній формі, з величезним рюкзаком за плечима і чітким слідом від обручки на пальці, а бачу того юнака, який стояв у кодюридорі гуртожитку й мовчки дивився на мене.
Один погляд, легке хитання головою. Я відвела очі. До чого зараз ятрити старі почуття? Ми тоді й не познайомилися до пуття, не мали спільних друзів. Я лише дивилася здалеку, а чи бачив він... Не знаю. До того ж я заміжня. Щасливо чи ні, то вже інше питання. Головне у тому, що не зраджу чоловікові через власні принципи.
Ай, куди занесло. Роздратовано смикнула ручку чемодана, прикусила губу. На чоло впали перші сніжинки.
Не мрій, Аріно, той час давно пройшов. Нічого не повернути. А цей чоловік з поглядом юнака з далекого минулого... Він незнайомець. І нащо йому я?