Варто трохи описати Мілану, щоб розуміти, чому біля неї я почувався неначе першокласник. Була вона сильною та різкою в рухах, навіть злегка незграбною, та мала довге струнке тіло. Гострий погляд чорних, наче темна зимова ніч, очей придушував холодом та важкістю. Я не міг довго дивитись їй у вічі, якими б чарівними вони не здавались. 

Мала темне кучеряве волосся та кільце в носі. Між пальцями тримала щойно запалену цигарку. Нігті мала короткі та темно-червоні, а одягнута була в завелику для неї білу сорочку, у цілому виглядаючи дуже богемно, якщо ви розумієте про що я.