Цього разу Academia Aurelium піддається ризику. Еріан та Ліор дізнаються те, що їх дуже сильно лякає.

Ось трішки спойлері:

— Ліоре! — видихнув Еріан, коли артефакт у руках друга раптом сіпнувся й ледь не випав. — Він…

— Я знаю! — прошипів той, зціпивши зуби. — Ще трохи — і він нас просто видасть!

Вони різко звернули в бік житлових крил. Дихання збивалося, мантії плуталися в ногах, але страх надавав швидкості.

Дівчачий гуртожиток.

Світло тут було м’якшим, теплішим — і, що найголовніше, ближчим. Еріан відчув це, мов порятунок.

— Туди, — він вхопив Ліора за лікоть.

За спиною пролунав звук — не кроки, а щось гірше. Холодне клацання стабілізаційного закляття.

Часу більше не було.

Вони підлетіли до знайомих дверей і майже одночасно загупали.

Приємно вам прочитання, буду вдячна вашим коментарям та вподобайкам❤️