Не дивлячись на те, що прихворів, все ж дописав чергову главу до твору "Усі грані самобичування". Запрошую до прочитання.
Також запрошую до дискусії на тему ескапізму (бо ця тема нібито підіймається в новій главі мого твору). Про втечу від реальності ми говоримо так, наче вона завжди означає інфантильність, страх або небажання дорослішати в звичному розумінні. Від того і виникає низка питань:
Чи має втеча завжди бути засуджена текстом?
Чи зобовʼязаний автор “повертати” героя в реальність, як провинившуся дитину?
Де межа між ескапізмом як захистом і ескапізмом як самознищенням?
А чи не є сама література формою колективного ескапізму, яку ми просто красиво виправдали?
Способи втечі: Читання книг (особливо фентезі), перегляд кіно, комп'ютерні ігри, соцмережі, творчість, подорожі або занурення в роботу. - це від ШІ
Ще забутий алкоголізм, секс і наркотики.
Напевне, залежить від того, куди саме тікати. Бо на мою думку, більша частина цих "втеч" - це спосіб більш якісного існування в реальності чи, скоріше, розширення меж цієї реальності.
Питання, чи повинен автор "повертати" героя, подаючи цим правильний приклад читачам...
Гаутама не подавав, наприклад) .І, якщо так розібратись, жодна релігія не подає - а натомість теж розширює ці межі, розглядаючи життя в цьому світі як фрагмент існування. І, попри таку потужну підтримку ескапізму, людство досі не вимерло, а продовжує існувати і розвиватись. Напевно, не всупереч, а внаслідок))
Автор, залежно від жанру, взагалі має можливість створювати нові світи. І, за виключенням дитячих книжок, не повинен нікого виховувати повчаннями. Скоріше, показувати наслідки певних дій чи вчинків. Трохи не по темі, але особисто мені не подобається підміна понять, коли автор пише по лекалу "помилки того, хто вижив" - тобто підлаштовує позитивні наслідки руйнівних вчинків.
Хороша тема, спасибі вам за неї! Ескапізм — моє друге ім'я. Я — майстер спорту з ескапізму, ні, я — чемпіон світу з ескапізму! XD Цікавим є те, що якщо ескапізм навчитися монетизувати, то за нього більше не треба виправдовуватися, бо він стає...Роботою? Якось так) У кожного ставлення до ескапізму різне, і я розумію людей, які бояться собі ним зруйнувати життя, але дуже часто нас лякає не так сам ескапізм (яке лякає, ми кайфуєм від нього), як його ймовірні наслідки. Тож подбайте про те, щоб у цій реальності у вас все було ок — і блукайте по інших, скільки заманеться. Якась така моя думка :)
✨А я до вас із НОВИНКОЮ! ❤️
✨Ця новинка бере участь у крутецькому флешмобі "Кохання наперекір світу" ✨Флешмоб, у книгах якого, кохання знаходить шлях навіть там, де воно здається неможливим через перешкоди.
■■■■■■■■■■■■
❤️ОТЖЕ,
Короткий твір до батлу в рамках марафону Анастасії Коулд на тему «Мій ідеальний світ». Усе описане є художнім вимислом і, можливо, дещо викривленим авторським уявленням про ідеальність. _______________ Смарагдове місто
Новий розділ вийшов сьогодні Коли я вийшла з ванної, то відразу наткнулася на осудливий погляд Роми. Він стояв у коридорі і дивився на мене сердито.
— Де ти була? — серйозно і холодно спитав він.
— На роботі, —
Виявляється, сьогодні Міжнародний день спойлерів! Як авторка, яка обожнює обривати розділи на найцікавішому місці, а потім читати ваші емоційні коментарі, я просто не могла ігнорувати цей день. Мої руки так і сверблять
... і це ніякий не жарт - адже твір Олексія Горбунова, який я прочитав на безстроковому марафоні, так і називається - "Я був народжений". Цією ж фразою закінчується останній розділ... Втім, давайте по порядку. Дія відбувається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпособи втечі: Читання книг (особливо фентезі), перегляд кіно, комп'ютерні ігри, соцмережі, творчість, подорожі або занурення в роботу. - це від ШІ
Ще забутий алкоголізм, секс і наркотики.
Напевне, залежить від того, куди саме тікати. Бо на мою думку, більша частина цих "втеч" - це спосіб більш якісного існування в реальності чи, скоріше, розширення меж цієї реальності.
Питання, чи повинен автор "повертати" героя, подаючи цим правильний приклад читачам...
Гаутама не подавав, наприклад) .І, якщо так розібратись, жодна релігія не подає - а натомість теж розширює ці межі, розглядаючи життя в цьому світі як фрагмент існування. І, попри таку потужну підтримку ескапізму, людство досі не вимерло, а продовжує існувати і розвиватись. Напевно, не всупереч, а внаслідок))
Автор, залежно від жанру, взагалі має можливість створювати нові світи. І, за виключенням дитячих книжок, не повинен нікого виховувати повчаннями. Скоріше, показувати наслідки певних дій чи вчинків. Трохи не по темі, але особисто мені не подобається підміна понять, коли автор пише по лекалу "помилки того, хто вижив" - тобто підлаштовує позитивні наслідки руйнівних вчинків.
Хороша тема, спасибі вам за неї! Ескапізм — моє друге ім'я. Я — майстер спорту з ескапізму, ні, я — чемпіон світу з ескапізму! XD Цікавим є те, що якщо ескапізм навчитися монетизувати, то за нього більше не треба виправдовуватися, бо він стає...Роботою? Якось так) У кожного ставлення до ескапізму різне, і я розумію людей, які бояться собі ним зруйнувати життя, але дуже часто нас лякає не так сам ескапізм (яке лякає, ми кайфуєм від нього), як його ймовірні наслідки. Тож подбайте про те, щоб у цій реальності у вас все було ок — і блукайте по інших, скільки заманеться. Якась така моя думка :)
Ростислав Щуренко, Тільки-но буде час, неодмінно! Спасибі! :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати