ЧАСТИНА III. СВІТ БЕЗ НЬОГО (2026–2076)
Святослав спить.
А світ — ні.
Поки таймер у кріокамері відраховує десятиліття, Україна проходить шлях, який неможливо пережити двічі. Зима 2026 року стає випробуванням на людяність, війна — іспитом на зрілість, а тиша після перемоги — викликом не менш складним, ніж самі бої.
У цій частині роману світ вчиться жити без нього:
без героя, без простих рішень, без ілюзій.
Країна вистоює, місто змінюється, люди дорослішають — і кожен вибір залишає слід.
Пункти обігріву стають місцем народження нової спільноти.
Контрнаступ — прикладом сили мислення.
Київ — містом, що вижив не завдяки стінам, а завдяки людям.
Це частина про час, який лікує й ранить водночас.
Про пам’ять, яка не дає повернутися назад.
І про світ, який готується до моменту, коли Святослав прокинеться —
у країні, що вже ніколи не буде колишньою.