Екологічність — то є булшіт

[робота з людьми диктує провокативні теми для блогів, ніц не вдієш]

Колись я була великою прихильницею радикальної філософії, типу «не підходить, то кидай одразу», «болить — пали нахрін», «не резонує, значить закриваємо сторінку ВЖЕ». 

Це, звісно, дієво, так, але ж давайте без крайнощів, товариство! Нагадаю: люди помиляються. І ми з вами теж. 

Не шукайте у партнері, в друзях, в родині, в оточенні екологічної екологічності, бо так можна залишитися в якийсь момент узагалі без нікого. «Екологічна екологічність» — маніпулятивний тренд, що скоро мине, і слава богам. 

Шукайте тих, чиїх тарганів вам толерувати не проблематично, а то й приємно.

Памʼятайте, що забираючи в інших право на помилку і слабкість, ви забираєте це право у себе також. Не лицемірте, нам всім до цієї вилизаної, абсолютно міфічної психологічної «екологічності», як до неба рачки, бо ледь не кожне твоє рішення буде екологічним для одного і деструктивним для іншого. 

Можливо, саме тому я так люблю недосконалих літературних героїв і тому в моєму Острові практично немає Сьюх. Скелетів у шафах у всіх повно, бо в цьому і полягає людська природа. 

Тепер три особистих запитання до вас: чи дозволяєте ви своїм героям бути живими і паскудними? Чи дозволяєте ви бути недосконалими людям поруч? І головне, як часто ви дозволяєте це собі?

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Kayurs
25.01.2026, 18:22:54

Я дивлюсь, Гожельна, блоги — то твоя стихія. До речі, круті питання виносиш на розгляд. Розпишу як задрот по пунктах))

Щодо героя: я чесно хз, що він вчудить наступного разу, коли я сяду за клавіатуру. Може десь шию зламає і я видалю сторінку, може світ захопить, а може гаремник собі зробить (до речі, хм... варіант непоганий).

Як можна щось "дозволяти" людям поруч? Ми всі недосконалі за замовчуванням. А той, хто каже, що він ідеальний — недосконалий у квадраті.

А ось третє питання в саме яблучко. Насправді бути людиною — це передусім право на помилку. Саме це відрізняє нас від роботів. Можливо, це одна з причин, чому я взагалі почав писати: щоб витягнути на світло ту саму "живу недосконалість")))

Показати 5 відповідей
gozhelna
25.01.2026, 20:07:13

Kayurs, Який тобі шоколад у постапокаліпсисі? Губозакаточний станок хіба що, як би сказала моя бабця :) See you soon

avatar
Очерет
25.01.2026, 15:32:06

Спочатку, прочитавши заголовок, подумав, що тут реально щось про екологію - і згадав деяких сучасних мамкіних екоактивістів)))

Але ні.

Про Мері (Марті) Сью можна написати з гумором, особливо наголошуючи на тому, що це саме Мері/Марті. Шкода, що одна моя ідея так і лишилась нереалізованою)))

А по останньому абзацу - так, звичайно, дозволяю. І собі це дозволяю регулярно (інакше, боюсь, мене б вже попаяло з кінцями).

Показати 4 відповіді
Очерет
25.01.2026, 18:00:14

gozhelna, Так він же не єдиний персонаж)) Але колись може й вийду, або щось інше придумаю)

avatar
Дієз Алго
25.01.2026, 13:21:07

Підтримую, і, користуючись нагодою, хочу врешті запитати : що воно таке, ті ваші "Мері Сью"?!!

Показати 7 відповідей
gozhelna
25.01.2026, 15:30:28

Дієз Алго, валчараааааа )))

avatar
Dana N
25.01.2026, 13:06:54

В мене, здається, взагалі немає "досконалих" героїв) І смішненько буває, коли людина має цілий список вимог до інших, а будь-який натяк на власний обов'язок сприймає як "ред флеґ") Хоча, звісно, й "брати що трапилося, раптом більше не буде" – теж таке)

Показати 2 відповіді
Dana N
25.01.2026, 13:21:13

gozhelna, ))

Інші блоги
Дратувала б вас обкладинка в букнеті англійською?
Я люблю українську вона приємна і багатослівна, але обкладинки з азбукою виглядають не дуже. Яб хотіла зробити обкладинки латинкою але боюсь що це буде грубо (врешті решт ми пишемо на букнеті українською) Підкажіть
Мої амулети — мої правила⭐
✨ Кажуть, магічні амулети треба купувати в лавці, де пахне ладаном і таємницями. А продавчиня буде загадково запалювати пахощі та малювати в повітрі загадкові символи. ⭐Та справжні лише ті, що ти обрав сам. Бо
Тінь її обітниці. Спойлер до вечірніх глав
Моя новинка "Тінь її обітниці" сьогодні порадує вас новими гарячими главами. А поки що невеличкий спойлер до них. Коли Джорджина відсторонилася, на її губах грала м’яка усмішка. — Брат поїхав, — прошепотіла
Шанс на танго...
Мирослава спостерігала. Танго… Глибокий, хвилюючий ритм, лунав мов втіленням пристрасті та протистояння. Хто кого. У кожному русі партнера жила сила і контроль, а у кожному русі жінки повставала влада
Він більше не самотній!
(У Меньлуня карі очі з зеленим лімбом (кантиком) по зовнішньому краю райдужки. Але ШІ сказав, що краще за гетерохромію нічого не намалює)) “— Вас теж… викинули? — Його серце мало не перестало битися. Повітря
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше