Відредагована "Аурельська Академія. Спляча душа"

Хуачжі були настільки безвольними, що не мали не те що власної думки, а й думок узагалі. Звісно, дехто чинив внутрішній опір, але були й такі, як наш Ча-ер: слабкі, зломлені, із опущеними руками... “— Ідеальний омега,

Холод проймав до кісток. Скупе освітлення ніби знущалося над нею, осяваючи змучені обличчя довкола, проте не даруючи тепла. Сімнадцять днів ув’язнення. Сімнадцять довгих ночей без зв’язку зі світом. Цей підвал став

Щира подяка за підтримку моєї книги! Від усього серця дякую вам за теплі слова, рекомендації та довіру до моєї творчості. Кожна згадка, кожен відгук — це не просто підтримка, а справжнє полум'я, яке надихає творити

Вітаю! Сьогодні ми знайомимося з фінальною сценою твору Покликані У цій сцені ми бачимо останню зустріч і розмову брата та сестри. Ми бачимо, як Вікторія віддає Віктору його подарунок — золотий кулон. Спойлер: запам’ятайте

Напевно, кожен розуміє, як без підтримки важко. ♥️ Мені пощастило: на Букнет у мене є підтримка! ☺️ Тому в цьому блозі хочу подякувати кожному, з ким мені пощастило познайомитися, зокрема: Анні Лір, Еларен