Любите гумор? А епік? А драму? Гляньте тоді сюди!

Вам подобається, коли твір приносить різноманітні відчуття та емоції? Коли є місце для гумору, драми, епічності та просто дружніх чи сімейних посиденьок? Тоді вам варто зацінити уривки, які я сюди приніс! А потім, якщо буде бажання, зацінити всю історію цієї книги :D

Уривок 1. ❣️

— А ти взагалі хто такий, щоб мені вказувати?

Авантюрист здивовано піднімає брови: не те щоб здивований, але роздратований до краю.

— Не пам’ятаєш, га? Я той, кому набридло, що в нашому селі все ще існують смердючі дармоїди. Якщо ти сам не втямиш, то зайдеш до мене окремо — я тобі поясню.

П’янчуга різко зривається з діжки, ноги підкошуються, ніби від вітру.

— Ах ти ж, сучий син, ще й життю мене вчити лізеш?!

Цікаво, правда ж? Це з першого розділу книги "Оклейн: Платиновий з Ронуру". Ось вам ще шматочок з тієї перепалки:

Натовп, що зібрався біля крамниці булочника, хихотів. Кілька підлітків уже сперечаються, хто переможе, якщо бійка таки почнеться.

— Щоб ти і культурно? — Хорайзен скривився. — Ти що, з перегаром, собаку свою з миски пити вчиш?! Та ти такий культурний, як гоблінська сокира!

— Та пішов ти в сраку, сволото! — гаркнув у відповідь Бренуїн. — Я тебе зараз навпіл порву!

— У тебе ж навіть зброї немає…

— Ох, бач, герой, знайшов чим тиснути — відсутністю зброї! Та мені твоя сталь як об стінку горох!

Там така потужна конфронтація! Та зачекайте. Гумор гумором, але давайте я покажу дещо з роздумів головного героя у цьому ж розділі:

«Десятки монстрів… Я вбив десятки тварюк, що вирізали цілі сім’ї. Я рятував людей, яких уже вважали мертвими. Підземелля досліджував, яких навіть на мапах нема. Виконував доручення Колегії магів Аль-Сафіра! Завдання, які дають максимум десятку авантюристів на весь південний континент…»

Його щелепи зціпились до болю.

«А цей п’яний лобуряка, в якого собака, чорт би її забрав, раз гавкнула на дерево, — герой. Бо виявилось, що вона внюхала монстра. І всі сміються. А мені — лише шепіт за спиною: “О, знову пафос пішов...”»

Що скажете, зацікавило?

О, і це тільки верхівка айсберга!

Чекайте. Я ще повернуся до вас з новими уривками з цієї історії ^^

Читачі-ветерани (так, мої чортята й демонята, як я їх називаю) зможуть упізнати знайомі моменти з книги, а випадкові мандрівники зможуть потрапити в мою пастку.

Ой... тобто матимуть шанс зацікавитися і розпочати подорож у всесвіт Оклейн! ☘️

Запрошую до історії "Оклейн: Платиновий з Ронуру", адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів!