Іноді достатньо одного вечора, щоб зрозуміти: щось у звичному світі більше не працює так, як раніше.

Розділ 16 — це момент, коли святкова ілюзія починає тріскатись. Те, що мало бути красивим і безпечним, раптом набуває зовсім іншого відтінку. Магія, до якої всі звикли як до фону, перестає бути слухняною. Вона ніби… починає думати сама.

Цей розділ не про масштабні битви — але напруга в ньому щільніша за будь-яке закляття. Тут багато дрібних сигналів, які легко пропустити, але саме вони змушують насторожитись.

Особливою ця частина робиться завдяки персонажам. Їхні емоції — злість, розгубленість, страх втратити щось важливе — дуже живі й впізнавані. Бал закінчується, але для героїв починається дещо значно складніше: усвідомлення, що Академія більше не є непорушною фортецею.

Трішки спойлеру:
 

Вони ще кілька хвилин жартували, намагаючись відпустити напругу, але розмова неминуче поверталася до балу, до тіней, до того моменту, коли все пішло не так.

— Рубі, як ти думаєш з нами все буде гаразд? — голос Жозефіни видавав смуток і нотки стурбованості.

— Не знаю, але що б не трапилось, тобі не варто боятись. Думаю, що з Вейлардо Селеміном  ми в безпеці. Все ж таки він один з наймогутніших магів. 

Подруги разом тяжко вдихнули. Зрештою втома взяла своє.

Якщо вам подобаються історії, де магія — це не лише краса, а й відповідальність, де дружба проходить перевірку страхом, а світ починає хитатись ізсередини — Розділ 16 Academia Aurelium вже чекає на вас.

І повірте… це лише початок того, що Академія намагатиметься приховати