Привіт вам. Ви там ще живі?  Не замерзли? У нас котрий день підряд -19. Насправді жахливий день. Було купа роботи й витрачених нервів. Навіть не встигла кинути вам сповіщення про проду  на книгу «Валентинка в моїй голові» . 

Цитата:

— Звідки ти це знаєш...? — Вайленс втомлено примружився, вдивляючись у мої очі. 

Я відкрила рот, щоб видати якусь саркастичну відмовку про «жіночу інтуїцію», але не встигла я й слова мовити, як очі Вайленса злякано завмерли. Чорні зіниці раптово розширилися, відбиваючи тьмяне світло магічного купола. Хлопець різко штовхнув мене глибше в тінь, притискаючи зі всієї сили до шорсткої плити та затискаючи долонею мій рот. Я хотіла було обуритися, але залізна хватка і його напружений погляд змусили мене заціпеніти.

Його обличчя опинилося в небезпечній близькості від мого. Я відчувала гарячий подих на своїй щоці, а в навушниках, які знову почали вловлювати хвилі чужої свідомості, чіткою луною прозвучало: «Не такі обійми з нею я собі уявляв...». Від цих слів моє дурне серце пропустило удар. Він що, уявляв наші обійми? З чого б це? 

Із додаткових новин, платформа виставила фіналістів конкурсу і “Какао для Санти” посів своє призове місце. Як бонус, сьогодні там 100 лайків стукнуло. Тому я вдячна вам за підтримку.