Кому цікаво, заходьте

Любомир — не герой мрій. Він не обіцяє вічного щастя. Він не рятує безкорисливо. Його минуле — це рани, які він так і не залікував. І кожна нова близькість лише відкриває їх знову.

Чи можна довіряти людині, яка сама боїться власних почуттів? 

Ця книга не про ідеальне кохання. Вона про: психологічні травми, співзалежність, страх близькості, ілюзію порятунку. І найважливіше питання, на яке немає простої відповіді: чи може зцілити той, хто сам зламаний?

Читати тут: "Зцілений тобою"

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
20.01.2026, 13:43:04

Круто

Тетяна Котило
21.01.2026, 13:26:45

MargFed, Дякую

avatar
Наталия Маляр
21.01.2026, 01:05:38

Дякую, що нагадали про Любомира♥️ треба буде перечитати))) відновити емоції♥️

Тетяна Котило
21.01.2026, 13:26:14

Наталия Маляр, І Вам, Наталочко, дякую, що зазирнули❤️ занудьгувала за своїми героями, мабуть, треба братися за перо

avatar
Оля Пасічник
20.01.2026, 13:24:39

Читала, і книжка дуже цікава, бо саме про життєві ситуації, які часто трапляються в житті.І як їх перебороти ці страхи, які засідають з дитинства. Все це можна черпнути читаючи цю книжку.Тому рекомендую, хто не читав, то беріть в бібліотеку.Книга варта уваги

Тетяна Котило
20.01.2026, 14:12:38

Оля Пасічник, Пані Олю, щиро Вам дякую❤️

Інші блоги
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️) Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі
Спіймала гарне число❤
Несподівано спіймала кругленьке число переглядів на своїй книзі "Червоний"! Тож неймовірно вдячна усім, хто читає! А я принагідно хочу нагадати, що: ❤Книга бере участь у конкурсі дарк романів, тож буду рада
Нарешті зустріч з сином...
— Якого біса вона тут робить?! — випльовує Єгор, і від його слів Діана здригається. — Артуре Филиповичу, що це за цирк? Єгор робить крок уперед, його кулаки стиснуті, він у сказі, а Карина поруч із ним виглядає розгубленою
Діана йде к цілі...
— Дивись, — шепоче він, і я відчуваю його дихання на своїй шиї. — Он там, між канадськими ялинами. Він указує на гостьовий будиночок — витончену будівлю зі світлого каменю, оточену екзотичними хвойними деревами. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше