Знаєте, що найважче в роботі письменниці? Коли ти сама авторка, але персонажі дивляться на тебе і кажуть: "Гаразд, а тепер розкажи про ТЕ, що станеться далі.")

"Ла Скорпіона. Корона і попіл" виходить на фінішну пряму, і я чесно думала, що це буде кінець... Помста без милосердя, безмежне кохання, Аделіна обрала між помстою та почуттям до короля...І потім неочікуваний фінал! Можна видихнути..

Але ж ні.

Виявляється, найстрашніше — це не зробити вибір. Найстрашніше — жити з наслідками. А коли на кону корона, попіл і серце, яке вже ніколи не буде цілим...

Продовження історії пишеться важче за все. Тому що тепер мої герої знають ціну втрати. Знають, що таке зрада — чужа і власна. Розуміють вагу кожного рішення.

І справжня гра тільки починається.

Ла Скорпіона ще не розкрила всіх своїх таємниць. Історія, яку я почала писати, виявилася глибшою і темнішою, ніж я гадала)

Третя книга буде. Обіцяю ☺️

Дякую, що ви зі мною в цій подорожі. Дякую, що вірите в цю історію! ❤️

P.S. Якщо переживаєте за Скорпіону — правильно робите. Я теж)