Тихого вечора, любі!

Запрошую до нового розділу роману Здати та Рената.

❄️❄️❄️

— Злато, сідай в машину, тут холодно.

Звільняюся з таких бажаних обіймів і повертаюся до нього обличчям. З хвилину мовчу, дивлячись на чоловіка поруч. Він моя мрія, але ця мрія занадто самовпевнена. Напевно, я щось собі придумала і бачила цього чоловіка таким, яким хотіла бачити. Тим самим принцом на білому коні, а він такий, який є.

— Пообіцяй мені, що скажеш батькам правду. — вимогливо прошу.

— Яку правду, бусинко? — вибухає невдоволенням чоловік.

— Скажи їм, що я Злата. — стою на своєму. — А далі можеш вигадувати, що хочеш. Бо якщо ми сьогодні і не тільки будемо підтримувати цю брехню, твої батьки цього не зрозуміють нас потім та не проковтнуть цього.

— А твій батько? — суворо цікавиться Дикий.

Піставна наречена Дикого

Приємних емоцій!