Я б це якось так і охарактеризував...)) Привіт. Бо у осінньо-зимовому відпочинку є щось від сплячки, у яку впадають деякі тварини. Мінімум думок. Мінімум творчості. Але у подібній тиші дещо все-таки здатне народитися. 

По-перше, по-приколу переклав українською одну зі своїх найулюбленіших зарубіжних пісень: Apocalyptica - Not strong enough. Вийшло, звісно, слабше за оригінал, але я дуже старався зберегти дух. Кому цікаво - текст буде в кінці поста. 

По-друге, в голові почав доволі ясно формуватися образ подій, які відбуватимуться з шановним Віктором Дубровським у другому томі Очей Роду. Подій там, виявляється, може бути настільки багато, що з цього випливло по-третє.

Історія Віктора може стати дечим більшим. А саме - вона може стати фундаментом для... декількох циклів, пов'язаних між собою певними подіями чи персонажами. Більше того. Певні ружжя вже розвішені на стінах усіх перших томів усіх моїх поточних циклів.

Але саме цієї зими, після свого дня народження, я зрозумів, що на волю проситься ще один цикл. Поки без деталей. Але він має бути не таким веселковим, як Очі Роду чи Геомант. Можливо навіть, ще похмуріше за Першокровну. 

Тож, вкотре переконуюся, що іноді лінощі і відсутність продуктивної творчості можуть дати навіть більше ідей, ніж щоденна писанина... Усім миру, безпеки і любові. Піду попрацюю на основній роботі і подумаю про власні, кишенькові всесвіти... ) 

P.S: Переклад пісні, як і обіцяв

Куплет 1
Мені не ста́не сил розпра́вити крил.
Куди б не біг – все на твій поріг.
Як мете́лик, лечу в полум’я,
Кричи́ш ім’я… Та він – не я!
В очі по́гляд твій
Моя гордість, стій!
І душа́ здає́ться,
Біля ніг моє серце!

Приспів
Цей ви́бір ду́шу розірве́
Між «час піти́» і «хочу ще».
І я пропа́в,
Як обира́в:
Вцілі́ти чи розби́тись вщент.
Не знаю, пра́вильно, чи ні
Та, навіть ви́гравши в війні,
Мій ро́зум – серця мо́го раб:
Мені не ста́не сил розпра́вити криииил!

Куплет 2
Мені не ста́не сил розпра́вити крил.
Що ж я зроблю? Я без тебе помру.
При тобі не знаю сорому,
І душу рве, що біля ніг твоїх серце моє!

Приспів
Цей ви́бір ду́шу розірве́
Між «час піти́» і «хочу ще».
І я пропа́в,
Як обира́в:
Вцілі́ти чи розби́тись вщент.
Не знаю, пра́вильно, чи ні
Та, навіть ви́гравши в війні,
Мій ро́зум – серця мо́го раб:
Мені не ста́не сил розпра́вити криииил!

Брідж
Нічого не можу зробити,
Серце цвяхами прибите
Просто відпустиии,
Глянь, що накоїла ти!

Приспів
Цей ви́бір ду́шу розірве́
Між «час піти́» і «хочу ще».
І я пропа́в,
Як обира́в:
Вцілі́ти чи розби́тись вщент.
Не знаю, пра́вильно, чи ні
Та, навіть ви́гравши в війні,
Мій ро́зум – серця мо́го раб:
Мені не ста́не сил розпра́вити криииил!

Аутро
Мені не стане сил, стане сил!
Мені не стане сил, стане сил розпра́вити крил!
Мені не стане сил, стане сил!
Мені не стане сил, стане сил!
Мені не стане сил розпра́вити крииииил!