Новий розділ вже на сайті

Привітик всім! Новий розділ роману Кохання без імені вже на сайті. Й ось невеликий уривок з нього:

Матвій відставив виделку.

— Аліно, я не хочу, щоб ти чекала від мене того, чого я не зможу тобі дати. Між нами угода нічого більше.

Вона підняла на нього очі.

— А якщо я вже чекаю?

Він не відповів. Просто подивився на неї довго, мовчки. І в цьому погляді було щось схоже на втому. І на заборону.

— Домовмось про одне, — нарешті сказав він. — Ми будемо чесними у вчинках. І стриманими у почуттях.

— Стриманими… — повторила вона. — Тобто ніяких почуттів.

— Саме так.

Він сказав це спокійно. Ніби це було найпростіше рішення у світі.

Аліна відвела погляд до вікна. За склом ішли люди, сміялися, поспішали у своїх справах. Звичайне життя, у якому шлюб починається з радості, а не з домовленостей.

— Добре, — сказала вона після паузи. — Я зрозуміла...

Дуже прошу підтримайте автора й діліться своїми думками. Щиро буду рада кожному читачу. Обіцяю буде цікаво)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Люмен Белл
18.01.2026, 22:00:31

♥️♥️♥️

Лада Короп
18.01.2026, 22:03:09

Люмен Белл, Дякую❤️

avatar
Лана Рей
18.01.2026, 21:10:46

❤️❤️❤️❤️❤️

Лада Короп
18.01.2026, 21:27:27

Лана Рей, Дякую❤️

Інші блоги
Чернетка наших почуттів. Спойлер та візуал
Давно я не робила блогів зі спойлерами до історії «Чернетка наших почуттів», треба виправлятися :D)) Ось невеликий уривок та візуал до завтрашньої глави. Приємного читання. Вечірні читання просто неба організатори
Типурецензія "Божевільний коханець" Джулії Паркер
У межах марафону «Прочитай мене» я прочитала перші десять глав «Божевільного коханця». І ця книга поставила мене в цікаве становище: як автор я бачу в тексті моменти, які хотілося б допрацювати, а як читач —
Оновлення
Сьогодні у хлопців за планом шопінг. https://booknet.ua/book/3-prichini-zakohatisya-b456820
Нещоденний щоденник №4 та дядя Льова✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Я сьогодні трохи зайнятий, тож про події в моєму авторському житті та творах розповість мій родич з Одеси — дядя Льова. Він у мене любить казати те, що думає, а як подумає, що сказав не те,
Волошкове поле повертається
Шановне читацьке й творче товариство! Нарешті “Волошкове поле” повертається! Потроху я буду знову відновлювати глави! Волошкове поле Дякую, що читаєте, підписуєтесь та коментуєте! Всім вдалого дня!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше