Шоста річниця на Букнет та новинка!

Привіт-привіт:))

Раптом ви не бачили, то сьогодні стартувала нова книга "Перезапуск Реальності: Код виживання"

Новий для мене жанр - літрпг, але ну дуже цікавий. Давно хотіла написати про віртуальну реальність, адже був час, коли і я зависала у квестах-бродилках, а також у Sims  та Spore:)

Але тепер є можливість зануритися всередину гри та спробувати там вижити:)

Перший розділ вже на Букнет:)

— Рівень пройдено! — пролунав в навушниках механічний жіночий голос, хоч й доволі приємний. 
— Фух, — шумно видохнула я та зняла окуляри віртуальної реальності, відклавши їх у бік. Час перепочити та заварити нову порцію кави, а потім можна продовжити дослідження нового ігрового світу. 
Ця гра з'явилася лише кілька тижнів тому, і я — одна з бета-гравців, що першими проходять всі квести, виявляють баги, помилки, недоліки та пересилають все це на доопрацювання розробникам проєкту. 
Несподівано моє хобі з підліткових років стало основною роботою. Два роки тому я долучилася до команди розробників та тестувальників онлайн ігор. Моє життя частіше за все проходить саме у віртуальному світі. Втім, я навіть почала кайфувати від цього. 
Власна квартира-студія, вікна якої виходять на Дніпро та кіт Каштан, що отримав свою кличку через відповідний колір своєї пухнастої шубки, чи не єдине, що пов'язувало мене з реальним життям. І саме кіт був моєю розрадою та чи не єдиною душею, що підтримала мою хобі-роботу. Батьки невпинно повторювали, що мені потрібно знайти нормальну роботу, в офісі, як у всіх. 
А я терпіти не можу сидіти в офісі з дев'ятої до шостої! Страшенно нудно та це точно не те, де я себе бачу! Ні, звісно, я підтримувала спілкування з батьками, приїздила до них на свята, але все одно було сумно, що вони не прийняли мій вибір. 

Підбивати підсумки шостої річниці творчості (ну, взагалі-то вже 11-а, шість лише на Букнеті) не буду, а скажу тільки те, що продовжую рухатися вперед, розвивати соцмережі (без них, на жаль, зараз ніяк), й звичайно створювати для вас нові історії!

Дякую всім, хто залишається зі мною, дякую новим читачам – саме завдяки вашій підтримці я все ще пишу:)

Бережіть себе, 

з теплом, Анітка Санніфео