Полювання фейрі - читати тут

Це наш Ешлі

це Ешлі та Ема - гарна буде пара, чи не так?

Емма, відчуваючи, що її штормить від стіни до стіни, ніби вона досі п’яна, повільно вийшла з кімнати. Неясні спогади про чергового мексиканського мачо спливли з дна її пам’яті, затягнутої ряскою похмілля, і вона з жахом зрозуміла — він сьогодні прийде сюди, в їхній з Ланон будинок.

 «Ну, навіщо, навіщо ж я його запросила...» — простогнала Емма, і її занудило. Вона поспішно кинулася у ванну, краєм ока встигнувши помітити, що двері в кімнату Ланон відчинені навстіж. Через кілька хвилин, умившись і трохи пригладивши гребінцем волосся, що стирчало в усі боки, сплутане і задерев’яніле від лаку, Емма заглянула до подруги і нахмурилася — тієї не було. Ліжко зім’яте і схоже на розворушене пташине гніздо, одяг недбало розкиданий на підлозі. Дивно, подумала Емма, адже фаріетос ненавидить безлад. Чому ж кімната в такому вигляді?

Емма нервово пересмикнула плечима, і тривога заповзла в серце, стиснувши його зміїними кільцями. Що тут відбувається? Де Ланон?.. Емма кинулася вниз, у вітальню, але ще на сходах ледь не впала від побаченого, і її знудило прямо на килимову доріжку — посеред кімнати, забризканої кров’ю, лежали, з неприродно вивернутими руками, двоє хлопців. Пронизливий крик рознісся по будинку, і Емма, обійнявши руками плечі, почала розгойдуватися з боку в бік, тремтячи від жаху й огиди.

— Чорт! Чорт! Чорт! До мене повинен прийти хлопець, а вона тут трупів накидала! І головне — ні, щоб висушити, як належить, вона їх тут шматувала, чи що?.. Вона зовсім здуріла? З яких пір стала маніяком?.. Ланон! Сучка! — Вереск Емми, здавалося, може почути весь район. Вона підхопилася зі сходів, влетіла в кімнату, потім огидно обійшла хлопця, що лежав у калюжі крові — йому ж років двадцять, не більше. Трохи далі лежав ще один труп — чоловік на вигляд вже старший, той самий, з бару, у синій футболці, який на свою біду фліртував з фаріетос у клубі Сансет. Але Ланон ніде не було.

Емма рішуче кинулася до телефону, зняла трубку і набрала номер Ешлі. Деякий час вона з роздратуванням слухала довгі гудки, але незабаром він все-таки відповів.

— Вовченя, приїжджай швидше, приберися, — жалібно попросила вона. — У нас тут Ланон з розуму злетіла...

Через пів години вона відчинила двері Ешлі, і він, стурбовано озирнувшись, — чи ніхто за ним не стежить, — пройшов до вітальні. Найбільше він зараз боявся вартових — ще одного тюремного покарання фаріетос не переживе. Але як приховати цих мерців? Все одно будуть питання. Думки гарячково металися в його голові, і Ешлі вже прикидав, до кого звернутися за допомогою, як позбутися тіл і що робити з божевільною фаріетос.

— Я в цьому не винна, — почувся тихий голос Ланон, і вона, розпатлана, в подертій і забризканій кров’ю нічній сорочці, з’явилася з кухні. На мовчазне запитання Емми відповіла: — Я була в саду. Я боялася залишатися поруч з ними сама, щоб не випити, попри отруєну кров. До того ж вони несмачні — я спробувала і мене знудило. Накачалися кокаїном і віскі — жахлива суміш.

— До речі, те, що вони цілі… в сенсі, кров при них, — осяяло Ешлі, — автоматично знімає з сукуби провину. Так що можна сміливо викликати охорону фейрі, нехай прибирають тут. Але що ж все-таки сталося?..

— Ось цей, у синій футболці, пішов з бару зі мною, явно сподіваючись на бурхливу ніч з п’яною в дрізки білявкою — на вигляд дурною і не дуже вибагливою. А ось цей, —вказала Ланон тонким пальчиком на другого хлопця, — чекав на мене тут. Ледь ми увійшли, він кинувся на мене з ножем, мачо вирішив захищати своє м’ясо — тобто мене, — вони зчепилися і порізали один одного. Мій мачо помер не одразу, але я не могла нічим йому допомогти — мені довелося втекти в сад, щоб не спокуситися його кров’ю... Ще отруїлася б...

— Але ти все одно пригубила! — обурилася Емма. — І ваші охоронці можуть це зрозуміти?

— Не думаю, — сказав Ешлі. — Від пари ковтків він би не помер, і охоронці це зрозуміють. Еммо, забери її звідси й приведи себе до ладу. Скоро тут будуть Світлі.

— Чорт, я й забула! До мене ж має прийти Рамон! — Емма з жахом дивилася на вовка. — Що робити? У мене немає його номера… Я не можу його попередити, щоб не приходив!

— Я не думаю, що він з’явиться до вечора, — відгукнувся Ешлі. — А якщо і так — відбрешемося якось. Піймаю його на підході та скажу, що я твій новий хлопець, не злякається – покажу ікла, — спробував  пожартувати вовк.

— Що б ми без тебе робили! — і Емма кинулася до Ешлі, раптом обійнявши. Через її плече Ешлі зустрів  глузливий погляд Ланон: «О, як несподівано! Невже моя людинка закохалася в мого лицаря?»

Але тут же фаріетос знову стала серйозною і першою попрямувала до сходів — потрібно було спробувати позбутися слідів вчорашньої гулянки, що відбилися на обличчі. Хоч вона і не була людиною, її повіки набрякли не менше, ніж в Емми, а під очима залягли такі ж темні кола.

Емма відірвалася від збентеженого Ешлі й попленталася слідом за фейрі, бурмочучи щось про те, що даремно вона зв’язалася з мадам Жено, і що жоден контракт не вартий усього цього казкового жаху. Ніби потрапила у світ Гримів чи Шарля Перо.

— Заткнися, — втомлено кинула Ланон, — ти любиш мене. І змирися вже з цим...

— Звичайно, — буркнула Емма, — всі люблять Ланон! Ешлі любить Ланон! Красиві хлопчики люблять Ланон! І нікому немає діла до нещасної актриси, що живе в цьому божевільному будинку!.. І терпить це безлад…

Вони зникли в напівтемряві коридору другого поверху, а Ешлі не витримав і гучно розреготався — ці дві красуні варті одна одної. Шкода, що Емма всього лише людина!..

а цей гарячий хлоп з'явиться вже скоро - і це не Райан))) Це сюрпрайз для Ланон

НАША МУЗА(Ланон)