Я ПОСТІЙНО ПОВЕРТАЮСЯ ДО ЦІЄЇ КНИГИ – ЇЇ СЮЖЕТ  ДОСІ АКТУАЛЬНИЙ І ВИКЛИКАЄ ВІДЧУТТЯ РАДОСТІ. МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ, ЯКЩО Є КОМУ ЇХ ВТІЛИТИ В ЖИТТЯ.

ЦЕ ВІЗУЛІЗАЦІЯ З ОСТАННЬОГО РОЗДІЛУ КНИГИ – ВІЧНІСТЬ ПОМІЖ НАМИ

РАХІВНИЦЯ МАГІЇ – МРІЇ, ЩО ЛЯГЛИ У СЮЖЕТ

Іра перенеслася в будинок, вони не зможуть увійти. Але вона буде в оточенні, можна повернутися в маєток у Міжсвітті, та це нічого не міняє. Вона боїться, боїться лишиться сама без нього, бо за цей місяць зрозуміла, що кохання нікуди не ділося, але й боїться бути для нього просто галочкою в паспорті. Вона хоче кохати і бути коханою. Зморена подіями і шаленими думками заснула прямо в платті поперек ліжка.

Проснулася з першими променями сонця, яке ніжно торкалося до неї, гладило та зігрівало. Настав новий день, і вона відчула, що сьогодні він буде важливий. Зняла магічний захист з будинку, немає більше сенсу тримати його закритим. Прийняла освіжаючий душ, накинула на себе яскраву квіткову сукню, яка так личила її смарагдовим очам і босоніж пішла відчиняти хвіртку.

Через отвори у хвіртці вона бачила, що вулиця пуста, нікого немає. І серце так защемило, невже її всі кинули? Мабуть також образилися на неї, вона ж навіть ні з ким за весь цей час не спілкувалася. Ну що ж за що боролася, на те й напоролася - тепер точно сама. Відімкнула хвіртку - він сидів на порозі. Коли відчув її позаду, стрепенувся, митю зірвався з землі. Випросталася на весь зріст, стояв і дивився на неї. Біль в його очах пронизала її серце, він ніби боявся, що вона знову ростане, торкався легенько її тільки своєю магією. Обводив кожен міліметр її, як найцінніший скарб, як щось дуже рідне, найдорожче в світі, коли магія торкнулася майбутньої дитини -очі наповнилися сльозами. І вона простягнула до нього руки, торкнулася рукою до обличчя, повела по волоссю, а потім стала на пальці щоб дістатися до його вуст. Всі кордони зметено, стіни повалені. Він міцно її обійняв та припав до її вуст як чудодійного джерела. Пара закоханих стояла у відчиненій хвіртці, вона в яскравій сукні босоніж, а він брутально - ніжний в темному, а скрізь них світило ранкове сонце.