І цього ви теж не просили.

Пробило пописати. Тому публікую черговий розділ "Усіх граней самобичування".

В цьому розділі тепліше, ніж в попередньому, брехати не стану. Повірте. 

Дубль!.. Вже збився з рахунку який. Намагаюся наклацати "кидок перез коліно", але Пекельний Дайске, певно, має якусь підкрутку. Він одним прийомом добиває мого персонажа, не дивлячись на те, які викрутаси я здійснював.

Життя як комп'ютерна гра, де немає права на "Рестарт". Так вважає Рудольф Візер. І, здається, його дівчина його в цьому підтримує. Хай вони не сильно ладнають, але їх швидко об'єднує спільна мета — врятувати загадкову незнайомку.

Я йду слідом. І в нас обох перед очима малюється так звана "картина маслом": Аліса, гостя наша, сидить в кутку кухні, скрючена, ніби залякана. Піджала ноги й уткнулася обличчям в коліна. Не плаче ніби. Такий собі тремтячий клубок. Роза поспішає до неї. А я впираюсь плечем в стіну та спостерігаю.

 

На цей раз без візуалу. Приємного прочитання.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olena I
16.01.2026, 22:08:02

❤️❤️❤️

avatar
Кі Цуне
16.01.2026, 22:04:30

♥️♥️♥️

avatar
Наталія Арден
16.01.2026, 22:02:39

❤️❤️❤️

Інші блоги
❗новинка та флешмоб "Кохання наперекір світу"
✨А я до вас із НОВИНКОЮ! ❤️ ✨Ця новинка бере участь у крутецькому флешмобі "Кохання наперекір світу" ✨Флешмоб, у книгах якого, кохання знаходить шлях навіть там, де воно здається неможливим через перешкоди. ■■■■■■■■■■■■ ❤️ОТЖЕ,
Смарагдове місто
Короткий твір до батлу в рамках марафону Анастасії Коулд на тему «Мій ідеальний світ». Усе описане є художнім вимислом і, можливо, дещо викривленим авторським уявленням про ідеальність. _______________ Смарагдове місто
Оновлення
Новий розділ вийшов сьогодні Коли я вийшла з ванної, то відразу наткнулася на осудливий погляд Роми. Він стояв у коридорі і дивився на мене сердито. — Де ти була? — серйозно і холодно спитав він. — На роботі, —
З Міжнародним днем спойлерів!✨
Виявляється, сьогодні Міжнародний день спойлерів! Як авторка, яка обожнює обривати розділи на найцікавішому місці, а потім читати ваші емоційні коментарі, я просто не могла ігнорувати цей день. Мої руки так і сверблять
Книга про того, хто був народжений
... і це ніякий не жарт - адже твір Олексія Горбунова, який я прочитав на безстроковому марафоні, так і називається - "Я був народжений". Цією ж фразою закінчується останній розділ... Втім, давайте по порядку. Дія відбувається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше