Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!

Вітаю!

Новий розділ вже чекає на вас.

✨✨✨

— Еміліє Ярославівно, вам доставка. Отримайте, будь ласка!

— Яка іще доставка? Я нічого не замовляла.

— Еміліє Ярославівно, вийдіть до воріт, я все вам поясню, — просить чоловік у чорному костюмі та такій же сорочці.

Видихаю. Не хочу привертати зайвої уваги, як і не бажаю, аби тітка нервувала, тому йду до воріт.

Опинившись за воротами, зустрічаюся з чоловіком, який зовсім не схожий на кур’єра.

— Слухаю вас, — без емоцій кидаю. — Що вам потрібно?

— Еміліє Ярославівно, не сердьтеся, — просить незнайомець у чорному. — Мене прислав Ерік Антонович, він просив вам передати… — він замовкає і оглядається. — Артеме!

З машини виходить чоловік з двома великими паперовими пакунками і одразу подає їх мені.

— Що це? — розгублено питаю.

— Це вам просив передати Ерік Антонович. І відмови не приймаються. А ви знаєте, з нашим шефом краще не сперечатися.

Фіктивна дружина мільярдера

Приємних емоцій!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
16.01.2026, 17:32:59

❤️❤️❤️❤️❤️

Лія Тан
16.01.2026, 18:07:16

Лана Рей, Щиро дякую!!!♥️♥️♥️

Інші блоги
Доброї ночи.
Я за мовною звичкою російськомовний, тому переклад "Гри" уважно вичитував, щоб уникнути русизмів і кальок. Якщо помітите щось подібне — напишіть мені в приват або тут у коментарях. Заздалегідь вдячний.
Маю до вас питаннячко
Чи читали би ви книгу з такою обкладинкою? Друзі, дуже потрібна ваша думка! А може ще вгадаєте, про яку книгу мова? :)
Уривок. І трохи візуалізації
— Я знав, що це ти. — Звідки? — моя рука завмерла на його ключиці. — З твоєї ходи. З того, як ти дихаєш, коли хвилюєшся. Хотіла відсмикнути руку, але він ледь помітно нахилився назустріч моїй долоні. —
Новинка та флешмоб "Різнобарвне кохання"
Звичайно, вже всі бачили анонс Чарівної Мрії з приводу флешмобу "Різнобарвне Кохання". Чи могла я не прийняти в ньому участь? Звичайно ж ні! В його рамках ви зможете прочитати чудові книги талановитих авторок,
І знов
Вітаю! А я знову за своє слова, що приходять в моменті, які народжуються в душі. Реалії життя! А ми гартовані війною. І ми гартовані цією зимою. Де холод лютий і немає тепла. До себе горне мати немовля... Дякую
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше