​оптимізація як шлях до цифрового рабства

Я дуже люблю системність. Нещодавно я вирішила, що настав час провести велику «санацію» свого цифрового життя. Ну, знаєте, прибрати зайве, навести лад, звільнити час для дихання.

​Моя оптимізація пройшла настільки успішно, що список моїх медіаканалів просто… подвоївся.

​Раніше все було «просто»: робочий YouTube, TikTok, Facebook, два Telegram-канали (із супроводом клієнтів 24/7), Threads та три (!) акаунти в Instagram. Десь фоном ще висить ціла інфраструктура зв’язку: два WhatsApp та два Viber — окремо на українському номері, окремо на іноземних, бо життя за кордоном не залишало вибору. Кожен такий месенджер — це окремий світ, який справно доїдає мій ресурс уваги.

​Зверху все це приправлено вишенькою на торті: два будинкові чати та батьківський чат у садочку. Хто плавав, той знає: це безодня, де обговорення лампочок у під’їзді чи  свят може тривати вічність.

​Я подивилася на все це і вирішила: треба структурувати професійну присутність. У результаті моєї «оптимізації» до списку впевнено додалися LinkedIn, DOU та Medium. Тепер я не просто спеціаліст, я — багатоверстатник, який має бути експертним на трьох нових (і дуже вимогливих) платформах одночасно.

​А потім прийшло воно —✨ Хобі✨. :)

​Я наївно подумала: «Ну, тут я вже відірвуся! Відпочину душею, буду писати книги». Це ж для себе, для творчості, ніякої гонитви за показниками. Але варто було зануритися в «літературне життя», як з’ясувалося: бути просто автором — це моветон. Поради в блогах одностайні: «Хочеш, щоб тебе читали? Веди авторський TikTok! Роби YouTube! Реєструйся на всіх можливих платформах!».

​І ось мій результат:

Замість творчого спокою я маю свіжий акаунт у TikTok (порожній, але він на мене вже грізно дивиться), YouTube для автора та реєстрації на Аркуші, Букнеті та ще пачці літературних порталів, назви яких я іноді просто забуваю від утоми. Замість однієї професійної ролі я тепер маю цілу команду в одному обличчі: я — свій власний юрист, SMM-менеджер, контент-мейкер, письменник і кризовий консультант.

​Підсумок моєї боротьби за вільний час:

Замість «відпочинку душі» я отримала другу зміну в цифровому цеху. Коли ти заходиш у соцмережу, щоб просто викласти главу, а виходиш звідти через годину з відчуттям, що ти винна алгоритмам ще десять постів і три відео, і не відповіла на ВСІ повідомлення та коментарі. Я зрозуміла: сучасне хобі — це не про розслаблення. Це ще один марафон.

​Тому зараз моя справжня оптимізація — це режим «польоту». Я повертаюся до текстів. А LinkedIn, Threads та інші «викрадачі часу» почекають своєї черги. Бо якщо я не напишу ту саму 21-шу главу «Багу», жоден тег мене не врятує.

​І що Ви думаєте? Я просто взяла і вимкнула YouTube, вимкнула YouTube Music, вимкнула TikTok, закрила DOU, видалила обидва WhatsApp і обидва Viber. А будинкові та батьківські чати відправила в глибокий архів. Тихо. Спокійно. Нарешті можна просто бути.

​P.S. Якщо я не відповідаю на коментарі миттєво — це норм. Бо зараз будь-який мій допис у соціальних мережах починається з того, що я годину розбираю Директ і пишу в сторіз, що обов’язково всім відповім. Хтось запитає: «Чому ти просто не поставиш CRM-систему?». Відповідаю: тому що існують NDA та політика конфіденційності. Я уважно вивчила документи та умови використання сучасних систем і на сьогодні не знайшла жодної, яка б гарантовано не зливала персональні дані моїх клієнтів стороннім сервісам. Тож поки я обираю безпеку даних замість власної зручності. Можливо, це довше, зате надійно.

​P.P.S. Все, офіційно відкладаю телефон і виходжу з цифрового заціпеніння. Піду хоч із сім’єю привітаюся, а то вони мене скоро почнуть забувати за цими моніторами. Повертаюся в реальність — там сьогодні набагато цікавіше.

​Всім гарних вихідних!