Я помітила, що багато авторів пишуть твори у декількох жанрах. Для мене Жахи - це табу. Я з дитинства маю кілька фобій і писати про щось дуже страшне не можу. А як у вас?)
Скажіть відверто: навіщо створювати блоги та питати людей їхню думку, якщо ви заздалегідь уже знаєте, до чого це призведе?
І не кажіть, що не очікували, що те, що вам подобається, виявляється неприємним або зовсім нецікавим іншим, і що в них може бути зовсім інший погляд на деякі речі.
В мене табу: відверте порно, чи щось пов'язане з педофілією, чи насильства заради насильства. Так табу немає. Бо в мене може фентезі в деяких моментах перетворитися на жахи чи триллер. А романтика в бойовик.
Дієз Алго, Погоджуюсь. Кожен має право на свою позицію. Я наприклад багато творів читала, сказати що надто відверто, навіть не знаю. Чи можливо мені такі траплялися.
Привіт.
Табу не має, а є просто не бажання.
В цей перелік входить: гуру; жахи (їх в житі вистачає); порно (тут це помилково відвертою еротикою називають); СЛР; військова проза. Може ще щось, але одразу не згадаю.
Наталія Шепель, Проблема не в відповіді, а в тому, як ви її подаєте — і у кожному вашому висловлюванні ще задовго до цього блогу.
Тож це взято не з повітря, а з ваших власних слів, від яких ви зараз намагаєтеся відмовитися.
У мене поки що є табу на твори 18+. Ну не можу я через себе переступити і писати те, що подобається більшості читачок. Тим паче, що мої твори читає мама)) Але хтозна... Можливо табу і створені для того, щоб колись їх порушувати)
Варто лише вголос сказати, що оце - табу, і підсвідомість починає знущатися, підсовуючи саме такий сюжет)) Щоб читати - я відкрита до всіх жанрів, а щоб писати - все крутиться довкола фентезі, плюс різноманітні мікси.
Для мене табу — це теми, пов’язані з педофілією, а також будь-яка еротика такого ґатунку. Окремо — романтичні або сексуальні стосунки між чоловіками: це не мій формат зовсім, я таке не читаю і принципово оминаю.
Так само не сприймаю відверті описи тортур заради самого процесу. Якщо це допит, війна або жорстка ситуація і все подається завуальовано, без смакування фізіології — це ще нормально. А детальні, натуралістичні описи болю чи страждань для мене занадто жорстокі й не мають художньої цінності.
Еротичні сцени загалом — окей, якщо вони працюють на сюжет, атмосферу чи розвиток персонажів. Але відверта еротика заради відвертості — для мене це вже не література, а інший жанр, який мені просто нецікавий.
Не маю ніяких табу, є просто жанри, в яких я пишу, а є ті, в яких не пишу, але не зарікаюсь, що колись можу спробувати. На цьому все ) Всі мої книжки 18+, бо я пишу про ЛГБТ, в них є секс, бо це про дорослих людей в яких є бажання та потреби, але навіть секс в мене підпорядкований сюжету. Є смерті, якщо вони потрібні знову ж таки по сюжету. НЕ загоняла себе в якісь рамки років з 8-ми і не збираюся це робити зараз )
Румель, У мене є фобії, які повязані з життям. Тому я не люблю жахи. Хоча син читає, чоловік дивиться, але я не можу. Але як жанр він крутий. І ви робите велику справу, я б так не змогла.
Я наприклад люблю дивитися жахи, а от писати про них складно. Так само і фентезі. Я спробувала і зрозуміла, що це на багато важче. Саме як і фантастика.
Конкретного табу немає, але ніколи б не взялася за писанину гумору чи наукової фантастики. Романи з цими елементами - так, але не в чистому жанрі, бо просто б не витягла.
Чудова тема для обговорення. Особисто в мене табу немає. Але є табу на негативні реакції читачів і авторів на різні теми. Кожен пише у своєму жанрі: чи це СЛР, чи фантастика, чи слеш, чи різні види інших стосунків.
І найбільше табу для мене — коли хтось знецінює цю працю, кажучи: «тут у книзі одне порно», «одна еротика» чи «одні жахи». Відповідь у мене завжди одна: пройдіть повз. Я завжди так говорила і буду говорити.
Чим складніша тема, тим важче її написати.
Жахи — це нереальна фантазія й продумана логіка подій.
Слеш — це вміння передати читачеві зовсім інший рівень стосунків і любові.
Омегавсесвіт — це взагалі щось нове й надзвичайно цікаве.
Особисто я читала найрізноманітніші жанри, і навіть якщо щось не до душі — я просто пройду повз, бо людина вкладала душу у свою працю.
А те, що я помітила на Букнеті: свої особисті табу чи невподобання часто переносять на інших авторів. Я говорю саме про обурення.
Конструктивна критика завжди потрібна і мусить бути!
Ще раз дякую, блог ) цікава ваша думка, що до таких жанрів?❤️❤️❤️
Жахи, трилери, слеш, лгбт, чжч. Де герой морально принижує героїню, повністю, роблячи з нею чи не найбруднішу ганчірку. Так само, де це робить героїня з героєм. Я взагалі таке не читаю і не пишу.
В мене табу поки немає, мені було б цікаво спробувати написати в різних темах, та потім вже зробити висновки, але саме жахи я думаю писати буде складно, але чому б і ні♥️
Я поки що немаю прямо табу, хочеться спробувати все, як тільки ідея приносить натхнення))
Можливо, поки що можу назвати табу – реалізм. Бо мені важко вплести історію в реалії. Так і хочеться засунити магії чи артифакту, який змінить все.
В мене немає прямо табу на якісь жанри. Думаю спочатку потрібно було б спробувати, а потім вже говорити про явне неприйняття чогось. Наприклад, багато кому не подобається зараз дарк романи та описи сексуальних сцен. Я люблю таке і дуже топлю за це)))) найголовніше лишатись зі своїми табу на одинці і не насаджувати їх іншим. І це стосується не тільки звичайного жанру жахів, до прикладу. А й перчинки в сюжеті))) як на мене це однакові напрямки письма, які потребують гарного опису і чуттєвості, як у всьому іншому. До речі, раптом стала цікава ваша думка) для вас відкриті описи сексуальних сцен табу чи нормально?))))
Можете не відповідати, якщо не бажаєте) в будь якому разі, дякую за цікавий блог❤️❤️❤️
Люмен Белл, Не табу))) Мені теж таке добре заходить. Я інколи пишу таке у своїх творах) Я пробула писати жажи, у мене син їх любить читати, але ні. Мене завжди щось зупиняло.
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
Свято ще триває, а українські автори на Букнет за сьогодні вже додали понад 4,7 мільйони символів тексту! =) Це більше, ніж в середньому додавалося щодня у лютому 2026. А минулого року, наприклад, за весь цей святковий день було
Це саме та історія, після якої або хочеться написати «вау», або закрити вкладку й довго мовчати. -20% тільки зараз. І якщо ви чекали знак — ось він. «Ті,що не прощають» Це не солодкий роман. У
Продовжую вас знайомити з кастом "Зруйнової гордості". Сьогодні у нас на блюді — Реджинальд Мун Кім. (Норман і Реджинальд) “— Реджинальд Мун Кім. — Представився він, простягаючи Норману руку. — Вам
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкажіть відверто: навіщо створювати блоги та питати людей їхню думку, якщо ви заздалегідь уже знаєте, до чого це призведе?
І не кажіть, що не очікували, що те, що вам подобається, виявляється неприємним або зовсім нецікавим іншим, і що в них може бути зовсім інший погляд на деякі речі.
Діана Дніпро, Нажаль вже помітила.
В мене табу: відверте порно, чи щось пов'язане з педофілією, чи насильства заради насильства. Так табу немає. Бо в мене може фентезі в деяких моментах перетворитися на жахи чи триллер. А романтика в бойовик.
Дієз Алго, Погоджуюсь. Кожен має право на свою позицію. Я наприклад багато творів читала, сказати що надто відверто, навіть не знаю. Чи можливо мені такі траплялися.
Привіт.
Табу не має, а є просто не бажання.
В цей перелік входить: гуру; жахи (їх в житі вистачає); порно (тут це помилково відвертою еротикою називають); СЛР; військова проза. Може ще щось, але одразу не згадаю.
Наталія Шепель, Проблема не в відповіді, а в тому, як ви її подаєте — і у кожному вашому висловлюванні ще задовго до цього блогу.
Тож це взято не з повітря, а з ваших власних слів, від яких ви зараз намагаєтеся відмовитися.
У мене поки що є табу на твори 18+. Ну не можу я через себе переступити і писати те, що подобається більшості читачок. Тим паче, що мої твори читає мама)) Але хтозна... Можливо табу і створені для того, щоб колись їх порушувати)
Olena I, ❤️❤️❤️
Раджу видалити цей блог, або видалять замість вас
Тамара Юрова, Через що?
В мене табу порно, та педофілія(
Анна Лінн, Я не бачила багато.
Варто лише вголос сказати, що оце - табу, і підсвідомість починає знущатися, підсовуючи саме такий сюжет)) Щоб читати - я відкрита до всіх жанрів, а щоб писати - все крутиться довкола фентезі, плюс різноманітні мікси.
Дієз Алго, романтика мабуть сприймається найлегше)
Не можу писати романтику.
А ось жахи, трилери, контркультуру — залюбки.
Ростислав Щуренко, Кожному своє.Але я вами захоплююся)
Для мене табу — це теми, пов’язані з педофілією, а також будь-яка еротика такого ґатунку. Окремо — романтичні або сексуальні стосунки між чоловіками: це не мій формат зовсім, я таке не читаю і принципово оминаю.
Так само не сприймаю відверті описи тортур заради самого процесу. Якщо це допит, війна або жорстка ситуація і все подається завуальовано, без смакування фізіології — це ще нормально. А детальні, натуралістичні описи болю чи страждань для мене занадто жорстокі й не мають художньої цінності.
Еротичні сцени загалом — окей, якщо вони працюють на сюжет, атмосферу чи розвиток персонажів. Але відверта еротика заради відвертості — для мене це вже не література, а інший жанр, який мені просто нецікавий.
Андрей Романенко (Black Silver), Згодна на 100%
Не маю ніяких табу, є просто жанри, в яких я пишу, а є ті, в яких не пишу, але не зарікаюсь, що колись можу спробувати. На цьому все ) Всі мої книжки 18+, бо я пишу про ЛГБТ, в них є секс, бо це про дорослих людей в яких є бажання та потреби, але навіть секс в мене підпорядкований сюжету. Є смерті, якщо вони потрібні знову ж таки по сюжету. НЕ загоняла себе в якісь рамки років з 8-ми і не збираюся це робити зараз )
Morwenna Moon, ТАК))))
В мене немає табу. Ми і так живемо в якомусь трилері. Що може налякати більше, ніж реальна війна?
Ірина Скрипник, Згодна
можете детальніше пояснити чому жахи для вас табу?. бо я пишу лише в цьому жанрі і хотів би знати що вас відштовхує.
Румель, У мене є фобії, які повязані з життям. Тому я не люблю жахи. Хоча син читає, чоловік дивиться, але я не можу. Але як жанр він крутий. І ви робите велику справу, я б так не змогла.
Я наприклад люблю дивитися жахи, а от писати про них складно. Так само і фентезі. Я спробувала і зрозуміла, що це на багато важче. Саме як і фантастика.
Марина Мелтон, Жахи і яце в будь якому вигляді несумісні речі)
Конкретного табу немає, але ніколи б не взялася за писанину гумору чи наукової фантастики. Романи з цими елементами - так, але не в чистому жанрі, бо просто б не витягла.
Asashell, Я мабуть також)
Чудова тема для обговорення. Особисто в мене табу немає. Але є табу на негативні реакції читачів і авторів на різні теми. Кожен пише у своєму жанрі: чи це СЛР, чи фантастика, чи слеш, чи різні види інших стосунків.
І найбільше табу для мене — коли хтось знецінює цю працю, кажучи: «тут у книзі одне порно», «одна еротика» чи «одні жахи». Відповідь у мене завжди одна: пройдіть повз. Я завжди так говорила і буду говорити.
Чим складніша тема, тим важче її написати.
Жахи — це нереальна фантазія й продумана логіка подій.
Слеш — це вміння передати читачеві зовсім інший рівень стосунків і любові.
Омегавсесвіт — це взагалі щось нове й надзвичайно цікаве.
Особисто я читала найрізноманітніші жанри, і навіть якщо щось не до душі — я просто пройду повз, бо людина вкладала душу у свою працю.
А те, що я помітила на Букнеті: свої особисті табу чи невподобання часто переносять на інших авторів. Я говорю саме про обурення.
Конструктивна критика завжди потрібна і мусить бути!
Ще раз дякую, блог ) цікава ваша думка, що до таких жанрів?❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, Це так і є)
Немає табу. А написати про свої фобії це терапія. Навіть психологи радять це робити. Цей метод називається " виписування".
Ангеліна Мюрей, Так. Але є фобії які важко описати)
Жахи, трилери, слеш, лгбт, чжч. Де герой морально принижує героїню, повністю, роблячи з нею чи не найбруднішу ганчірку. Так само, де це робить героїня з героєм. Я взагалі таке не читаю і не пишу.
Арміна Арлей, Розумію)))
В мене табу поки немає, мені було б цікаво спробувати написати в різних темах, та потім вже зробити висновки, але саме жахи я думаю писати буде складно, але чому б і ні♥️
Akagetsu, Правильно)
Я відкрита до всіх жанрів,)))
І з новинкою хочу поки що відкласти фентезі.
Катерина Винокурова, Я все окрім жахів)
Я поки що немаю прямо табу, хочеться спробувати все, як тільки ідея приносить натхнення))
Можливо, поки що можу назвати табу – реалізм. Бо мені важко вплести історію в реалії. Так і хочеться засунити магії чи артифакту, який змінить все.
Ганна Літвін, З реалізмом і мені важко. Особливо повне відображення життя ГГ.
В мене немає прямо табу на якісь жанри. Думаю спочатку потрібно було б спробувати, а потім вже говорити про явне неприйняття чогось. Наприклад, багато кому не подобається зараз дарк романи та описи сексуальних сцен. Я люблю таке і дуже топлю за це)))) найголовніше лишатись зі своїми табу на одинці і не насаджувати їх іншим. І це стосується не тільки звичайного жанру жахів, до прикладу. А й перчинки в сюжеті))) як на мене це однакові напрямки письма, які потребують гарного опису і чуттєвості, як у всьому іншому. До речі, раптом стала цікава ваша думка) для вас відкриті описи сексуальних сцен табу чи нормально?))))
Можете не відповідати, якщо не бажаєте) в будь якому разі, дякую за цікавий блог❤️❤️❤️
Люмен Белл, Не табу))) Мені теж таке добре заходить. Я інколи пишу таке у своїх творах) Я пробула писати жажи, у мене син їх любить читати, але ні. Мене завжди щось зупиняло.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати