​Взагалі-то я думала, що поки нічого не публікуватиму. Працювала над «Багом». Але натхнення прийшло без попередження і притягнуло за собою ідею цілого циклу... і я не змогла її ігнорувати.

​Цикл називається «Речові докази».

​Це серія коротких історій. Кожна з них — як окремий світ: з новою компоновкою, новими правилами та героями. Їх не об’єднують спільні локації чи сюжетні лінії. Їх об’єднує лише одне — розтин людської психіки.

​Я хочу показати акцентуації особистості в їхньому екстремальному прояві. Кожне оповідання — це окремий «діагноз», загорнутий у художню форму. Спроба зрозуміти, де проходить межа між характером і патологією; побачити, як звичайна риса під тиском стає руйнівною, і що саме стає тим тригером, який ламає людину остаточно та змушує перейти межу.

​Кожна історія — це «речовий доказ». Предмет, що став свідком вибуху. Предмет, через який ми зможемо зрозуміти, що насправді відбувалося в голові того, кого назвали монстром.

​Я не обіцяю героїчних епосів. Я обіцяю лише анатомію безумства.

​Перша історія «За межею запобіжника» вже готова. Почнемо з того, як звучить тиша, коли вимикаються всі гальма.