Запрошую до новинки від Влади Холод

Привіт, хочу порекомендувати вам книгу "Подвійний секрет від мільярдера" Влади холод. Це буде дуже емоційна історія, запрошую вас приєднатись до прочитання. Будуть щоденні оновлення і дуже багато емоцій.

Анотація до книги "Подвійний секрет від мільярдера"

Я таємно народила двійню, хоч він вимагав аборт. А через пʼять років ми випадково зустрілися...
— Тетяно? — він хапає мене за передпліччя рукою і наші погляди зустрічаються. — То це все ж ти, — видихає в шию, ледь нахиляючись до мене.
— Артеме… А ти що тут робиш? — в голові відразу зашуміло від всього випитого і від його присутності теж.
— Святкую підписаний контракт, — він ледь облизує губи і нахиляється ще ближче, його губи вже біля моєї щоки.
— Ну вітаю, — голос не слухається. — Я піду…— дихати. Треба дихати. Але повітря поруч з ним мов отрута… І його очі. Точно такі як у мого маленького Всеволода.
— Ну вже ні, — хмикає і озирається. Потім щось бачить в коридорі і бере мене за запʼясток, після чого тягне мене до якихось дверей....

 Книга "Подвійний секрет від мільярдера" тут. 

УРИВОК

— Моя мати серйозно хвора, — каже він. — Вона вже декілька років крапає мені на мізки, що у мене нікого нема серйозного. Ніяких стосунків.

— А я тут до чого? я співчуваю тобі і твоїй мамі…

— Вона побачила це фото і чомусь вирішила, що я приховую дівчину, — каже Артем. — Сказала "з незнайомками так не цілуються". 

— Можеш сказати правду. Ми знайомі. 

— Ну, я сказав правду, що ми "майже" незнайомі. 

Його слова боляче б’ють. Стає так неприємно сидіти поруч з ним. Випадкова інтрижка. Так він це все пам’ятає. А для мене це біль і щастя одночасно. 

— От і адреса, яку ти назвала, — він роззирається. — Це що, садок? Чи що? 

— Так, — киваю. — Дякую що привіз. Я піду.

— Ти без машини, давай я підвезу тебе і до будинку, — він якось дивно дивиться на мене. Невже щось запідозрив?

— Артеме, з чого така доброта? — мене починає бісити все в ньому. 

— Вже пізно, — знизує плечима. 

— Ми не вперше добираємось додому. Не треба нам твоєї благодійності. Ми ж “майже” незнайомі. 

— Значить, "ви"? То у тебе є дитина? — зазирає в очі. 

— Тебе це ніяк не стосується. Моє особисте життя. Вчора ти мене застав зненацька. Але я не хочу продовжувати наше знайомство ні в якій формі. 

Я рішуче відчиняю дверцята. Дивний він. І незрозуміло, чого хотів. Невже справді просто похвалитися нашою фоткою? Так це не моя проблема. Там навіть мого імені ніде не згадали. Я йду не озираючись. 

— Стій, Таню! Та куди ти так біжиш? — він наздоганяє мене в два кроки. — Я ж не сказав тобі головного… 

 Книга "Подвійний секрет від мільярдера" тут, додавайте до бібліотеки  і читайте вже зараз!