Знижка на мій роман 

Заборонена. Моя

— Ми підемо до приватної клініки, і там усе зроблять як слід. Все буде добре, — заспокійливо шепоче мама. — Батько навіть не дізнається.
Ці її слова морозять мене. Серце протестуючи сіпається й важко б’ється.
— Мамо, я не піду на аборт, — стираю сльози з щік.
— Як це — не підеш?
— Отак. Він же вже живий, — машинально торкаюсь низу живота. — Я не можу його вбити.
— Даша, ти що, доню? Ти взагалі уявляєш, як це — виховувати дитину у двадцять років? Ще й самій. Про це не може бути й мови.
— Я не можу, мамо, — обіймаю себе, намагаючись захиститися від її погляду. — Він мій. І не вмовляй.

Мій — і крапка. Його батько про нього не дізнається. Руслан не заслуговує цього.
Я кохала його надто сильно. Не слухала, коли всі казали, що син злочинця мені не пара. А він кинув мене, власноруч знищивши.

перше кохання вибір невинна героїня