«Вживання алкоголю в будь-яких дозах є ознакою слабкості, яку багато хто схильний вважати формою дозвілля. Проте це не втеча від проблем і не справжній відпочинок. Алкоголь — це шлях до деградації свідомості та неминучого знищення здоров’я».
Надмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Зараз на годиннику 02:30, а я просто не можу відірватися від тексту. "Просто живи, решту я візьму на себе" — це не просто назва. Знаєте, це ті самі слова, які я так мрію почути в реальному житті. Якщо вам раптом цікаво,
Коли пишете книгу, то уявляєте вашого особистого персонажа чи когось конкретного, наприклад актора чи співака, який би підійшов на роль? Я, наприклад, ніколи не скаладала повноцінних портретів. У мене в голові є риси
Знаєте це відчуття, коли відкриваєш новий додаток і спочатку просто тикаєш куди попало, намагаючись зрозуміти, як воно працює? ? Оце зараз я. Зареєструвалася тут вперше. Взагалі дізналася про цю платформу від своїх читачів
Хто сказав, що подорожувати можна лише з батьками? У мого героя Марка є секретна зброя — супер-бабуся, яка замість в'язання шкарпеток запропонувала... полетіти на край світу! У новій частині пригод Марко опиняється
Кодекс зради. Дружина найкращого друга»— це коли напруга між героями густіша за повітря. Коли погляди говорять більше, ніж слова. Коли кожен крок — це ризик, а кожне рішення може зруйнувати все. Тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНадмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати