«Вживання алкоголю в будь-яких дозах є ознакою слабкості, яку багато хто схильний вважати формою дозвілля. Проте це не втеча від проблем і не справжній відпочинок. Алкоголь — це шлях до деградації свідомості та неминучого знищення здоров’я».
Надмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Довелося прийняти, коли голосувала в конкурсі новорічних оповідань :( Насправді було мінімум три оповідання, яким би я без вагань дала перше місце тільки у моїй групі, але довелося обрати одне. Так що тут вже спрацював принцип
Сподіваюся, через пару тижнів я почну викладати свою Епічну книгу. Що таке «епічна книга»? Для мене це не просто товстий роман. Це історія (у моєму випадку — серія книг), над якою автор працює кілька років, вибудовуючи
❤️ Дорогі мої читачі! Нарешті я дописала жіночий роман «Наречений моєї сестри». Ми разом пройшли довгий шлях: побачили японське весілля Фудзіни, відчули атмосферу новорічного застілля, стали свідками того, як
Вітаю, мої любі! ❤️ Зверніть, будь ласка, увагу, аби не пропустити нагоди придбати зі знижкою цю шалену історію кохання! Адже саме сьогодні роман «Я тебе підкорю» продається за зниженою ціною, але позитив та гарний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНадмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати