«Вживання алкоголю в будь-яких дозах є ознакою слабкості, яку багато хто схильний вважати формою дозвілля. Проте це не втеча від проблем і не справжній відпочинок. Алкоголь — це шлях до деградації свідомості та неминучого знищення здоров’я».
Надмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Так дивно, що тепер не потрібно відкривати цей файл щодня. Писати, писати і знову писати, щоби викладати оновлення регулярно. Це затягувало, якщо чесно. Бо поки книга в процесі, вона живе десь поруч. Ходить за тобою по
Де закінчується межа? Що таке людина, коли в неї забирають усе, окрім швидкості? Чи може — герой, чия посмішка ріже гостріше за лезо — знайти спокій у світі, де довіра — це валюта, яку знецінили ще до його народження?
Це
Вітаю вас, мої квіточки❤️
Книга «Моя неправильна наречена» сьогодні надійшла у продаж. Дякую вам за те, що читаєте, підтримуєте та коментуєте книгу. Для мене це найкраще, що може бути. Обіцяю, що історія кохання
Лондонська ніч буває надто густою, а тиша в порожньому маєтку Керінгтонів – смертельною. Для людини, яка звикла керувати чужими долями й будувати золоті клітки, ця ніч стала останньою. У новому розділі маркіз Артур
Перша повноцінна глава моєї нової книги. Прошу до прочитання ❤️ Чекаю ваші відгуки у коментарях)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНадмірне вживання — так, для мене це слабкість і втеча: коли людина не може розслабитись, відпочити чи “пережити день” без алкоголю, коли це стає костилем або регулярною звичкою. Але келих вина чи пива як доповнення до страви — це зовсім інше. Це може бути про смак, ритуал, відпочинок, і для когось навіть часткове зняття стресу — і в цьому я не бачу “слабкості”, якщо є міра.
Ключове тут саме в межі: нерегулярно, без перебору і без потреби. Бо як тільки це перетворюється на “щовечора для розслаблення” або починається перебір — тоді це реально стає великою проблемою.
І от тут мені згадується дорама “Пьющие в одиночестве” (2016): там є персонаж-вчитель, який п’є “культурно” і з певними правилами — не щоб знести голову, а як елемент відпочинку/ритуалу після дня. Це якраз добре показує різницю між “випити зі смаком і в міру” та “пити, бо не можеш інакше”.
Так, можна сказати “пийте безалкогольне” — і частково це вихід. Але давайте чесно: безалкогольне пиво і безградусні замінники вина часто помітно програють у смаковій якості, і це не те саме. Тому для мене питання не в тому, щоб “заборонити все”, а в тому, щоб не робити алкоголь регулярним способом відпочинку.
Андрей Романенко (Black Silver), Можливо, це так. Але з власного досвіду скажу: після того як я почав регулярно ходити в спортзал, читати, працювати й займатися тим, що люблю, бажання випити зникло. У мене з’явилося багато інших хороших речей, на які хочеться витрачати час. Алкоголь особисто для мене завжди був кроком назад — навіть якщо він під контролем.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати