Похизуюся, поки є світло

Що ж... Може й запізно, але вітаю всіх з прийдешніми святами. Зі світлом обставини дуже сумні, тож між продою та блогом я надаю перевагу першому(хоча і з ними ситуації сумненькі).

За цей час я встигла не тільки відсвяткувати, а й отримати диплом магістра з відзнакою. Поки лише в Дії, але незабаром мені офіційно видадуть мою картонку з папірцями)

А ще через 4 дні мій день народження. Мені буде вже 23. Доросла тьотя, так би мовити)

І як же не похизуватися завершенням бонусної історії до циклу "Потраплянка та Система"? Минулої ночі я нарешті дописала цю історію. Я б радила її читати або перед "Еррати ховаються у тіні", або вже після усіх книг циклу(тобто відкласти до кращих часів), аби не наловитися спойлерів.

Нагадую, що ця книга публікувалася в рамках флешмобу "Зимові історії" й є учасником конкурсу "Новорічний збіг обставин". У перемогу я не дуже вірю(вважаю, що є на мені одне таке прокляття - у фінал я часто потрапляю, але бути переможцем не погрожує), але дуже рада, що видалася можливість побути учасником. І конкурсу, і флешмобу.

Якщо хто забув, то усі книги флешмобу можна знайти тут.

О! Згадала. А ще я дочитала другу книгу циклу "Емпіреї" Ребекки Яррос. І тепер братися за третю книгу мені страшно. Досі не можу відійти від другої... Й гадки не мала, що книга може принести мені стільки болю! Та, любов до історії в мене виникаєж не вперше. Я доволі багато гідних книг прочитала. АЛе щоб настільки розтрощити мене морально... Цей цикл я точно пораджу дорогій мені людині, на яку тримаю образу. Щоб страждала разом зі мною.

Ну, якось так...

Бережіть себе та своїх близьких! На все добре)

Здоров'я, безпеки та побільше світла!